Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клиння

Клиння, -ня, с. соб. отъ клин. Рубай, сину, яворину, — добре клиння буде. Чуб. V. 883. Розлетілися, як липове клиння. Ном. № 1882. (Въ сорочці) з боків вшито клинє. Шух. І. 153. Вас. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИННЯ"
Берегівка, -ки, ж. пт. стрижъ, Hirundo riparia. Вх. Уг. 227.
Бодячий, -а, -е. Бодливый. Бодячий бик. Вх. Лем. 393.
Викришити, -шу, -шиш, гл. Превратить въ крошки.
Забе́йкати, -каю, -єш, гл. Замочить, заболтать. Бач як штани забейте. Харьк.
Зе́лень, -ні, ж. 1) Зелень, растеніе. Скажи мені правду, моє серденятко, которая зелень найперш процвітає. Мет. 361. 2) Краска зеленая: ярь, мѣдянка. Шух. І. 264.
Кермек, -ку, м. 1) Раст. Statice Gmelini Willd. ЗЮЗО. І. 137. 2) Statice tatarica L. ЗЮЗО. І. 137.  
Лячни́й, -а́, -е́ 1) Страшный. 2) Боязливый. Желех.
Пожичати, -ча́ю, -єш, гл. = позичати. Поки я була в свого отця, у своєї матусеньки, — не пожичала лусточки хліба, ні ложечки солі; а тепер пожичу і оддати мушу, ізвінчавшись із сим товаришем, пропадати мушу. Чуб. V. 124.
Посипати, -па́ю, -єш, сов. в. посипати, -плю, -плеш, гл. 1) Посыпать, посыпать. 2) Насыпать, насыпать. Ой дай, доню, принадоньку, нехай привикає (голуб). Посип пшонця по колінця, водиці по крильця. Чуб. V. 69.
Приневолювання, -ня, с. = примушування. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛИННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.