Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Він таке (такий) аяйкало.
Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. Городова старшина.
Жо́вна и жо́вни II, с. мн. Опухоль железъ на шеѣ, желваки, антиномикозъ. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Жовна викладаються.
Змогти, зможу, -жеш, гл. 1) Смочь, быть въ состояніи. Бо ти будеш сварити, а я ся журити, то не зможу, молоденька, по світі ходити. А вже мені старенькому без коня пропадати, не зможу я по степах чвалати. Не зміг одвести очей од молодої. Коли хочеш, зможеш мене очистити. 2) Одолѣть. Божевілля-кохання змогло безщасну. Два дні не спить і сон його не зможе.
Кислощі, -щей и -щів, ж. мн. Кислота. Щоб не заводилось кислощів.
Куява, -ви, ж.
1) Плохая старая хижина. Отдаленное жилище.
2) Малоизвѣстная страна.
8) Крутой холмъ.
Підкуп, -пу, м. Подкупъ.
Турбанина, -ни, ж. Безпокойство, хлопоты. Турбанини багато було.
Угніватися, -ваюся, -єшся, гл. Прогнѣваться, разсердиться. Може за що угнівався на тебе?
Швиндати, -даю, -єш, гл. = швендати. Москалі так і швиндають по базарю.
