Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клонити

Клонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Клонить, наклонять. Клонить і в дощ, і в погоду зелені віти додолу. К. ЧР. Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить. МВ. І. 111. Ой сон, мати, ой сон, мати, сон головоньку клонить. Мет. 88. 2) клонити голову. Кланяться. І не прохались, бо такий невірний був немилосердний, що дурно й голову було клонити. МВ. І. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОНИТИ"
Вельбіб, -бобу, м. Родъ крупныхъ бобовъ. Вх. Лем. 396.
Гика, -ки, ж. = гич. Вх. Лем. 403.
Досі́ювати, -сі́юю, -сі́юєш, сов. в. досі́яти, -сі́ю, -єш, гл. Досѣвать, досѣять. Не досіяв пшениці до краю. Мет. 27.
Задира́куватий, -а, -е. = задерикуватий. О. 1861. X. 37.
Кожнярь, -ря́, м. Овчинникъ. Гол. Од. 10.
Коритечко, -ка, с. Ум. отъ кори́то.
Ненін, -а, -е. . матушкинъ, материнъ
Опарканюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опарканитися, -нюся, -нишся, гл. Огораживаться, огородиться. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. К. Хм. 97.
Пересміяти, -мію́, -є́ш, гл. Осилить въ смѣхѣ. Давай будем знов сміяться, — хто кого пересміє. Грин. II. 80. Ну, тепер хто кого пересміє, того буде пані. Рудч. Ск. І. 69.
Сумнитися, -миюся, -нишся, гл. Сомнѣваться. Ми не сумнились, що за сим первим і найважнішим фактом.... постануть уже инші факти. К. ХП. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.