Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клонити

Клонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Клонить, наклонять. Клонить і в дощ, і в погоду зелені віти додолу. К. ЧР. Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить. МВ. І. 111. Ой сон, мати, ой сон, мати, сон головоньку клонить. Мет. 88. 2) клонити голову. Кланяться. І не прохались, бо такий невірний був немилосердний, що дурно й голову було клонити. МВ. І. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОНИТИ"
Брижуватий, -а, -е. = брижнастий
Горі́ський, -а, -е. Верхній. Cм. Горі́шній. Kolb. І. 92.
Мітли́чина, -ни, ж. = мітлиця, ж. Вх. Пч. І. 8.
Порозносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и рознести, но во множествѣ. Що неділі вам нарізно порозносити сорочки, кому на село, кому на місто. Г. Барв. 504.
Посмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить.
Причинонька, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Пуком нар. О паденіи: быстро, подобно камню. Горобці пуком падають. Мнж. 191.
Розставатися, -таюся, -єшся, сов. в. розстатися, -стануся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Ох і тяжко-важко, як хто кого любить, а ще тяжче, як хто розстається. Н. п.
Розчинити, -ся. Cм. розчиняти, -ся.
Сліпнути, -ну, -неш, гл. Слѣпнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.