Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клонити

Клонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Клонить, наклонять. Клонить і в дощ, і в погоду зелені віти додолу. К. ЧР. Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить. МВ. І. 111. Ой сон, мати, ой сон, мати, сон головоньку клонить. Мет. 88. 2) клонити голову. Кланяться. І не прохались, бо такий невірний був немилосердний, що дурно й голову було клонити. МВ. І. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОНИТИ"
Гранати́рь, -ря, м. Гренадеръ. Мене дано до гранатирів. Федьк.
Гук IІ, -ку, м. 1) Звукъ. Тишу не чути, а гук чути. Ком. Р. ІІ. 27. Рай цілий радости і пекло мук, пісні слав'янські, голос з того світа, невідомий од серця і до серця гук. Петренко. (Юж.-р. Зб. А Метл. 40). 2) Крикъ, гулъ, шумъ, стукъ, грохоть. Мкр. Г. 48, Ой гук, мати, гук, де козаки п'ють. Мет. 449. Братчики з веселим гуком підняли діжки з медом та горілкою. К. ЧР. 282. Щось гукне: «Химо, Химо!» та й пійде гук по темному бору, аж лунає. МВ. ІІ. 65. У неділю гуки по селу: Карадіч дочку оддає. Федьк. Настя розчахнула двері з гуком. МВ. ІІ. 46. Гук з замкової гармати. Стор. МПр. 73. 3) Небольшой водопадъ, порогъ на рѣкѣ. Шух. І. 6. 4) Трубка волынки. О. 1862. V. Кух. 37, 34. Гуде, як гук. Ном. № 13895. 5) Птица. а) = Гукало. Вх. Пч. II. 8; б) = Гукарня. Вх. Лем. 406. 6) Насѣк. Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. І. 7. Cм. Гуком. Ум. (кромѣ 1 и 2 знач.). Гучо́к. Вх. Лом. 406.
Дрімо́та, -ти, ж. Дремота. Левиц. І. 9. Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота. Мет. 2. Ой. на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. Цвіти ж собі, живи собі самотою, самотою, втішай себе солодкою дрімотою, дрімотою. К. Досв. 49.
Загрі́мати и загри́мати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Загремѣть, застучать. 2) — на кого. Закричать на кого. Батько часом на нього загрима. О. 1862. VIII. 19. 2) — кого. Постоянными криками, бранью отупить кого. Ще в сповиточку загримають тебе. МВ. І. 45.
Здвижо́вина, -ни, ж. Трясина. Н. Вол. у. Cм. здвиж.
Ізз.. Cм. зз.
Невблаганий, -а, -е. Неумолимый.
Пилипон, -на, м. Названіе великорусскаго раскольника. О. 1862. І. 76; IX. 120.
Поляченько, -ка, м. Ум. отъ поляк.
Рухомий, -а, -е. Движимый. рухоме добро. Движимое имущество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.