Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клобучити

Клобучити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать войлокъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОБУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОБУЧИТИ"
Бельбас, -са, м. Балбесъ, здоровань, неуклюжій человѣкъ. Здоровий бельбас, а такий дурний.
Бортняк, -ка, м. Эпитетъ медвѣдя. Широко ступав він, неначе ведмідь-бортняк. Стор. МПр. 109.
Губи́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Губить, истреблять, уничтожать. Що тіло любить, тоє душу губить. Ном. № 8788. Того в'яжуть, того ріжуть, той сам себе губить. Шевч. 75. Не губи мене з світу. Рудч. Ск. І. 134. 2) Терять. Який раз це ти вже гроші губиш?
Дові́яти, -ві́ю, -єш, гл. 1) О вѣтрѣ: достигнуть, долетѣть. Туди вітер не довіє і сонечко не догріє. Мил. 182. 2) Окончить вѣять. Коли б Біг поміг довіяти сьогодні ячмінь. Харьк. у.
Загрюкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать сильно и часто. 2) Загромыхать.
Обідник, -ка, м. = обидник. Грин. І. 22.
Паровина, -ни, ж. Жердь, шестъ. Желех. Палка. Вх. Зн. 47.
Пооблягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и облягти, но во множествѣ.
Стрелити Cм. стріляти.
Чобан, -на, м. Деревянный сосудъ для молока. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОБУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.