Бештання, -ня, с. Брань, нагоняй.
Вуй, вуя, м. Дядя. Ум. вуйко. Cм. стрий, дядько.
Завме́рти, -мру́, -ре́ш, гл. Упасть въ обморокъ. ; замереть.
Зазирни́й, -а́, -е́ Яркій (о цвѣтахъ).
Лопа́тонька, -ки
Оцет, о́цту, м. Уксусъ. Несе щуку-рибу з оцтом. Насміхались воїни, подаючи йому оцет. Піднести з оцтом фиги.
Псина, -ни, ж. Псина. Употребл. какъ бранное слово. Чи чуєш, псино, як старці співають?
Решетувати, -ту́ю, -єш, гл. = решетити.
Токмачити, -чу, -чиш, гл. = товкмачити.
Цеховик, -ка, м. Цеховой мастеръ. Наші батьки — поважні цеховики, люде статечні.
