Ді́льчий, -а, -е. Раздѣльный. Дільчий акт, реєстр.
Забіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. забрати беру, -ре́ш, гл. Забирать, брать, забрать, захватывать, захватить, уносить, унести. Король війну замишляє, дівки, жінки зоставляє, самих хлопців забірає. 147. Нехай кріваве забірає. Забірай турка! бий турка! Він же мене підмовляє і з собою забірає. Всього світу не забереш. — в нево́лю. Брать въ плѣнъ. — в москалі́. Брать въ солдаты. Хлопців в москалі забрали. — силу. Пріобрѣтать значеніе, вліяніе. Таку силу забрали запорожці. 2) Перегораживать, перегородить стѣною.
Зи́кати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Як не крикне, як не зикне. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає.
Лахавий, -а, -е. Оборванный; грязный.
Неякийсь мѣст. Какой-нибудь. Стала трястись, думала спастись неякимсь порядком.
Понашукувати, -кую, -єш, гл. Выискать, найти (во множествѣ).
Ропавка, -ки, ж. Жаба.
Теліга, -ги, ж.
1) Телѣга. Мій брат Кондрат на горах, на водах, на желізі, на телізі, на рачачій нозі.
2) Деревянный треугольникъ подъ плугомъ. Ум. телі́жка, телі́жечка.
Уласкавлювати, -влюю, -єш, сов. в. уласкавити, -влю, -виш, гл. Умилостивлять, умилостивить.
Уплодитися, -джуся, -дишся, гл. Родиться. Як уплодиться лисим, то й пропаде з бісом.
