Допо́внювари, -нюю, -єш, гл. = доповняти. Усього достачає і хлібом святим доповнює. Вам і чаші не доповнювані.
Жвакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Глодать. Вовки сіроманці набігали, тіло козацькеє рвали, по балках, по тернах жовту кість жвакували. 2) = жва́кати.
Здури́ти, -рю́, -риш, гл. Обмануть. Сим-тим баба ляха здурила.
Киці-баба. Игра въ родѣ жмурокъ. Хто баби не веде, того киці-баба поведе. А колись, каже, ви так з ними вигравали в хрещика та в киці-баби.
Коргіта, -ти, ж. Вырубленное съ корнемъ дерево, употребляющееся для постройки ґаляр.
Лю́бий, -а, -е. 1) Милый; пріятный; хорошій. Бжола летить на любий цвіт. Розмова моя люба та мила. Любого гостя весною частують медком, а в-осени молочком. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. 2) Возлюбленный. Ізійшов голос із небес: Ти єси син мій любий, що я вподобав. До любої небоги нема далекої дороги. 3) Любовный. У любий місяць уродилась (про дівчину, котру всі кохають). Ум. любенький, любесенький. Тіточко наша любенька, не кидай нас. Там така любісінька дитина.
Морква́сити, -шу, -сиш, гл. Ссориться (о домашнихъ).
На́глий, -а, -е. 1) Скорый, быстрый. 2) Внезапный, неожиданный. Тут матінку уже не страх, а нагла радість стрепенула. ...Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить. на́гла смерть. Скоропостижная смерть. Боронь, Боже, від наглої смерти.
Понаганяти, -ня́ю, -єш, гл. Нагнать, пригнать, согнать. Коней понаганяли.
Роджати, -джа́ю, -єш, гл. Рождать. І роджає беззаконня на громадське безголовя.
