Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключечка

Ключечка, -ки, ж. Ум. оп. ключка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧЕЧКА"
Безсилок, -лка, м. Безсильный человѣкъ. Г. Барв. 173. Тепер люде маленькі й безсилки. Г. Барв. 423. Безсилок і потужний слухав. К. ПС. 26.
Братан, -на, м. = братанич. Желех.
Герґев, -ва, м. = кулешінник. Вх. Зн. 10.
Ді́нниця, -ці, ж. Огорожа. I. 73, 76, 187.
Закипі́ти Cм. закипати.
Капаний, -а, -е. Вышитый, испещренный вышивками въ видѣ розеты. Гол. Од. 74. Як ідете, хлопці, в танець, — повмивайте пальці, та щоби сте не зваляли капані рукавці. Гол. ІІ. 397.
Навви́пинки нар. На вытяжку. Іван стоїть наввипинки перед командиром. Стор. II. 83.
Підтоплювати, -люю, -єш, сов. в. підтопити, -плю, -пиш, гл. 1) Затапливать, затопить, залить водой. Ой скоро дівчина на човен ступила, тихая вода човен підтопила. Чуб. V. 367. 2) Затапливать, затопить печь, поджечь въ печи дрова. Підтопили в печі, гріли окропи. Мир. Пов. II. 99.
Пошклити, -лю́, -ли́ш, гл. = посклити.
Прудиус, -са, ж. = прутивус. К. ЧР. 128. Як я того прудиуса любила, не одні я черевички зносила. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.