Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключечка

Ключечка, -ки, ж. Ум. оп. ключка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧЕЧКА"
Видатий, -а, -е. Имѣющій большое лицо.
Її, їй, мѣст. Родит., винит. и дат. пад. отъ вона.
Людо́вий, -а, -е. Народный.
Макітритися, -рюся, -ришся, гл. Въ выраженіяхъ: голова макітриться, світ макітриться. Голова кружится. Вас. 211.
Облузати, -заю, -єш, гл. Ошелушить.
Перелюбник, -ка, м. Прелюбодѣй, блудникъ. Писав я до вас ув одному листі, щоб ви не мішались із перелюбниками. Коринѳ. І. V. 9.
Попересипати, -па́ю, -єш, гл. То-же, что и пересипати, но во множествѣ.
Потелитися, -лимо́ся, -лите́ся, гл. Отелиться (о многихъ). Коровочки потелилися. Мет. 341.
Потемряк, -ка, м. Ночная, сумеречная бабочка. Вх. Лем. 454.
Прячка, -ки, ж. 1) Пряжка. Угор. 2) Раст. Equisetum, хвощъ. Вх. Лем. 458.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.