Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключа

Ключа, -чи, ж. 1) Деревянный крюкъ. Cм. ключка 2. Шух. І. 109. 2) Въ пѣснѣ о Свирговскомъ, очевидно, кѣмъ-то испорченной поправками, неправильно употреблено вм. ключ — стая птицъ: воронів ключа набігала. Cм. Макс. (1834), 71. АД. І. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧА"
Вартий Cм. варт.
Зачиня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. зачини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Затворяться, затвориться. Кот. Ен. V. 20. Зачиняються царські врата для нашого брата. Ном. № 4782.
Квоктати, -кчу́, -чеш, гл. 1) Клохтать (о насѣдкѣ). 2) Квакать глухо (о лягушкѣ). Тілько квокче усе жаба здорова. 3) Постоянно охать, стонать, жалуясь на болѣзнь, несчастье и пр. (о человѣкѣ).
Ковбанитися, -нюся, -нишся, гл. Валяться въ грязи. Ковбаняться свині в грязюці. Харьк. у.
Лапання, -ня, с. Щупаніе, ощупываніе.
Поосвідчувати, -чую, -єш, гл. = поосвідчати.
Попінити, -ню, -ниш, гл. Запачкать пѣной (о бѣшеной собакѣ).
Попростягати, -га́ю, -єш, гл. Протянуть (во множествѣ). Кучеряві в'язи... попростягали зелені лапи над річкою. К. (ЗОЮР. II. 205).
Путькало, -ла, с. 1) = пугутькало. Вх. Пч. II. 14. 2) = пугач. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Уходний, -а, -е. Куда можно входить. Влазний і входний погріб. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.