Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кло

Кло, кла, с. 1) Ребро, грань, гребень предмета. Доґи (= клепки) клом — боками щільно приставали до себе. Шух. І. 249. 2) Клыкъ (свиной). Болѣе употр. во мн. ч. кла. Желех. Вх. Лем. 425. 3) Ростокъ. Цибуля пущат кла. Вх. Лем. 425.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛО"
Вирихтувати, -тую, -єш, гл. Направить, навести, нацѣлить.
Вітролом, -му, м. Буреломъ, дерево, сломанное вѣтромъ.
Гру́бниця, -ці, ж. Истопница. Хоч би була сорочку білу наділа та вмилась, а то як та грубниця. Рудч. Ск. II. 46.
Дзві́нний, -а, -е. Колокольный.
Зомкнути, -ся. Cм. зімкнути, -ся.
Підласитися, -шуся, -сишся, гл. = підластитися.
Посмажити, -жу, -жиш, гл. Изжарить (во множествѣ).
Пособити, -ся. Cм. пособляти, -ся.
Тапчаник, -ка, м. Ум. отъ тапчан.
Товариш, -ша, м. 1) Товарищъ. Гусь свині не товариш. Шейк. 2) Членъ общества, участникъ предпріятія. Вас. 155. Ум. товаришок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.