Випшоно, -на, с. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе пшена, въ слѣд. разсказѣ: Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сьома перегородками: на хліб і на вихліб, на пшоно й на випшоно, на сіль і на висіль... Та дав іще кобилу — таку, як положить на віз сім мішків порожніх, то ще з гори й біжить.
Виховувати, -вую, -єш, сов. в. виховати, -ваю, -єш, гл.
1) Перепрятывать, укрывать, укрыть.
2) Воспитывать, воспитать. Як доглядати дітей, як їх виховувати.
Віддаровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. віддаруватися, -руюся, -єшся, гл. Отдариваться, отдариться.
Замусува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Кінчати, -ча́ю, -єш, с. в. кінчи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Оканчивать, кончать, кончить. Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен додать... У роскоші кінчають вік щасливий. 2) Добивать. Розійшлися гайдамаки... з ножем у халяві жидів кінчать. Було тобі жидів кінчать, ляшків не займати.
Одідичення, -ня, с. Наслѣдованіе.
Передуванитися, -нюся, -нишся, гл. Раздѣлиться, передѣлиться. Казав землемір, що земля наша передуваниться на три руці.
Розжаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розжалити, -лю, -лиш, гл. Разжалобливать, разжалобить. Най я довше не думаю, най серця не розжаляю. Десь у тебе, Марусе, кам'янеє сердечко: вечір стоїш, не заплачеш, матінки не розжалиш. Батенька розжалила.
Унятливо нар. Внимательно. З Чайченком Пилипиха поводилася звичайненько, унятливо, тільки як з чужим-чужісеньким чоловіком.
Ускакнути, -кну, -неш, гл. = ускочити. у горо́х ускакну́ти. Нарушить супружескую вѣрность.