Дріб'язок, -зку, м. 1) Мелочь, мелкія вещи. Оце забув купити олії. Стілько дріб'язку було, що як його й не забути: купи соли, купи риби, меду, мила, олії, — от і забудеш що небудь, випаде з голови. 2) Маленькія дѣти. Там того дріб'язку повен запічок. 3) Мелкій скотъ. В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску. 4) на дріб'язок, на дріб'язки поби́ти. Побить на мелкіе кусочки.
Лисну́ти Cм. лискати.
Меті́ль I, -те́лі, ж. = метелиця 1. Ой на зятя та метіль мете. Не метіль з моря піднімалася, а то гуси сірі, лебеді білі.
Моло́ти, мелю́, -леш, гл. 1) Молоть. Ой на горі, на Самборі крутий камінь меле. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. 2) Молоть, болтать, нести вздоръ. Ка-зна що меле, аби не мовчати. Таке меле, що і купи не держиться. 3) молоти хвосто́м. Махать хвостомъ. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле.
Недолужно нар. Безсильно, слабо, немощно.
Подрібити, -блю́, -биш, гл. = подробити. Ангель і сказав: возьми ж їх та подріби та й закопай у яму.
Унезабарі нар. Вскорѣ. Четвертий рік настав внезабарі, — чоловік з полку вертається.
Хоха, -хи, ж. Страшилище, пугало, которымъ пугаютъ дѣтей. оце́ хо́ха! — говоритъ на странно одѣтую или странно повязанную женщину.
Чернетка, -ки, ж. плахта-черне́тка. Плахта чернаго цвѣта.
Шпигати, -га́ю, -єш, гл.
1) Колоть.
2) Говорить колкости. Все оттак заведуться ласкавими словами одно одного шпигати. Почав його батько докірними словами шпигати.
