Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кльоб

Кльоб, -ба, м. Пучекъ связанныхъ послѣ очистки отъ кострики пеньки или льна. Шух. І. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЬОБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЬОБ"
Джегерь, -ря, м. Хватъ, щеголь. Харьк. (А. Павловъ).
Згаса́ння, -ня, с. Угасаніе. Щог. Сл. 6.
Колінуватий, -а, -е. 1) Колѣнчатый. 2) Извилистый. Колінувата річка.
Лихува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Злодѣйствовать.
Похлопні, -нів, м. Лапти, подплетенныя пенькою.
Прохухати Cм. прохухо́вувати.
Розстібатися, -баюся, -єшся, сов. в. розстебну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Разстегиваться, разстегнуться. Синій жупан розстебнувся. Левиц. І. 240.
Сирвасер, -ру, м. Крѣпкая водка, азотная кислота. Св. Л. 223.
Скабка, -ки, ж. Заноза. Скабку загнав у пучку. Черниг. у.
Спіткати, -ся. Cм. ii. спотикати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЬОБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.