Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клюква

Клюква, -ви, ж. = ключина 2. Вх. Зн. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮКВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮКВА"
Відцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Окончить царствовать.
Добі́ддя, -дя, с. Дообѣденное время.
Обкопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обкопатися, -паюся, -єшся, гл. Окапываться, окопаться.
Огничок, -чка, м. Ум. отъ огонь.
Підтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтекти́, -течу́, -че́ш, гл. Подтекать, подтетечь.
Покірниця, -ці, ж. Покорная кому женщина.
Постерегти, -ся. Cм. постерігати, -ся.  
Священників, -кова, -ве = попів. Раяли мені люде, щоб я брав священникову дочку. Левиц. І. 201. Сг.... = зг.
Устанок, -нку, м. Время вставанія. Робив од устанку до смерку.
Шелом, -ма, м. Шлемъ. Брязчить шабля о шеломи, трещать списи гартовані. Шевч. 645. Ум. шеломо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮКВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.