Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клювати

Клювати, -клюю́, -єш, [p]одн. в.[/p] клюнути, -ну, -неш, гл. 1) Клевать, клюнуть. Їдять шляхту, клюють очі. Шевч. 174. Списав спину, що й курці нігде клюнути. Ном. № 4016. 2) Биться (о пульсѣ). Вже жили не клюють. Ном. № 8233.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮВАТИ"
Випозичити, -чу, -чиш, гл. 1) Исчерпать, занимая. 2) Раздать въ займы.
Дзвіно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ дзвінок. О. 1861. XI. 10. 2) мн. Дзвіно́чки. Раст. Linaria genistaefolia Mill. ЗЮЗО. І. 126.
Досві́тній, -я, -є. Предразсвѣтный. Моя зоре досвітняя. Шевч. 240.
Кабка, -ки, ж. = кобка? О. 1861. XI. Свидн. 26.
Копильчук, -ка, м. = копил 3. Вх. Зн. 28.
Кріль, -кроля́, м. 1) Кроликъ. Зевс моргнув як кріль усами. Котл. Котик у його хліві кролів ловить. Рудч. Ск. 2) = кропив'янка. Вх. Уг. 247.
Линки́й, -а́, -е́ Отсырѣлый, влажный. Мнж. 185. Сіно линке, снопи линкі. Лубен. у.
Лоскота́ти, -чу́, -чеш, гл. Щекотать. Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його під ручками, — воно сміється. Чуб. III. 84.
Сальце, -ця, с. Ум. отъ сало.
Семипільний, -а, -е. Въ семь полотнищъ. Семипуольна сподниченька. Грин. III. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.