Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клоччя

Клоччя, -чя, с. Пакля, охлопки. Чоловік мій вдався вже геть то гнучкий, як батіг з клоччя. Левиц. Пов. 886. у йо́го в голові клоччя. Онъ глупъ. Мені памороки забито киями, а в вас мабудь ізроду в голові клоччя. К. ЧР. 283. Ум. клоччячко. У неї очіпок штопненький, тілько вже постарів, клоччячко видно. Ном. № 8454. Я думала, що нагаєчка з клоччячка, а вона, проклята, з протичка. Чуб. V. 596.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОЧЧЯ"
Ваба, -би, ж. 1) Приманка. Желех. 2) Прелесть, привлекательность. А самому як кортіли і любощі й молодецькі ваби. Г. Барв. 509.
Версть, -ти, ж. = верства 3 — 5. Вх. Зн. 6.
Досми́кувати, -кую, -єш, гл. = досмикати.
Жалі́ння Ii, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» МВ. ІІ. 181. 2) Жалоба. Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає. Кв.
Звича́єк, -чайка, звичає́чок, -чка, м. Ум. отъ звичай.
Кметиня, -ні, ж. = кметиця. В рям'я б одяглася я, наче та кметиня. Щог. Вор. 36.
Мло́стити, -стить, гл. безл. Дѣлаться дурно.
Округлість, -лости, ж. Круглота, шаровидность.
Стримувати, -мую, -єш, сов. в. стрима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Удерживать, удержать.
Увіймити, -млю́, -миш, гл. Отнять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.