Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клоччя

Клоччя, -чя, с. Пакля, охлопки. Чоловік мій вдався вже геть то гнучкий, як батіг з клоччя. Левиц. Пов. 886. у йо́го в голові клоччя. Онъ глупъ. Мені памороки забито киями, а в вас мабудь ізроду в голові клоччя. К. ЧР. 283. Ум. клоччячко. У неї очіпок штопненький, тілько вже постарів, клоччячко видно. Ном. № 8454. Я думала, що нагаєчка з клоччячка, а вона, проклята, з протичка. Чуб. V. 596.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОЧЧЯ"
Ая́йкання, -ня, с. Вскрикиваніе: ай-ай.
Бідолак, -ка, м. = бідолах. Вх. Зн. 3.
Ворож, -жа, м. = ворожбит. Вх. Лем. 400.
Зага́йство, -ва, с. Замедленіе, задержка. Борз. у.
Крихкенько нар. Ум. отъ крихко.
Насуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. насунутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Надвигаться, надвинуться. 2) Появляться, появиться во множествѣ. Насунулось лиха до бісового батька. Ном. № 2022.
Подостатком нар. Достаточно, вдоволь. Всього мав подостатком. Гн. II. 59.
Роскурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роскури́тися, -рюся, -ришся, гл. 1) Раскуриваться, раскуриться. 2) Сильно дымить.
Слюзити, слюжу, -зиш, гл. Покрываться слизью, течь слизи. Слюзить з сала. Конст. у.
Співучий, -а, -е. 1) Любящій пѣть, много поющій. Черк. у. 2) Пѣвучій. Голосок тихий, співучий. О. 1862. IX. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.