Бусурменитися, -нюся, -нишся, гл. Басурманиться.
Гіллячко, -ка, с. Ум. отъ II. Гілля.
Зачиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зачини́ти, -ню́, -ниш, гл. Затворять, затворить. У свого батька і хлів зачиняв, а в нашого не хоче й хати.
Мандрі́вний, -а, -е. Странствующій; захожій.
Опускати, -каю, -єш, сов. в. опустити, опущу, -стиш, гл.
1) Опускать, опустить. Як зачали Бондарівну у гроб опускати, ой то казав пан Каневський ще жалібніш грати.
2) Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Щоби вас Бог не опускав.
Позабовтувати, -тую, -єш, гл. Забрызгать края платья грязью, замочить края платья. Бач, як позабовтували спідниці.
Понамерзати, -заємо, -єте, гл. Намерзнуть (во множествѣ). Преимущ безлично: Понамерзало на бороді льоду; понамерзало на вікнах.
Сягнистий, -а, -е. Дѣлающій большіе шаги. Добрі воли, та не паристі: один дуже сягнистий, у другого короткі ноги, так не зійде з тим.
Титулування, -ня, с. Величаніе по титулу, титулованіе.
Шабатувати, -ту́ю, -єш, гл. Рвать, разрывать. І кинувся межи стадо, телицю вбиває (лев), пазурами шабатує, шкуру іздирає.
