Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клішня

Клішня, -ні, ж. 1) Клешня. Куди кінь з копитом, туди й рак з клішнею. Ном. 2) мн. Раздвоенная часть війя. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛІШНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛІШНЯ"
Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.
В-Останнє нар. Въ послѣдній разъ. В-останнє глянула на діток, на брата.
Гись меж. Призывъ для курей. Лем. 408.
Заречи́, -чу́, -че́ш, гл. = заректи. Желех.
Заса́патися Cм. засапуватися.
Набо́ристий, а, е. Наборный. Над ліжком висіло набористе сідло. Стор.
Наскитатися, -та́юся, -єшся, гл. Наскитаться. Я ж уже нагорювалась і наскиталась із тобою. Мил. 207.
Повідтухати, -хаємо, -єте, гл. Объ опухоляхъ: спасть, уменьшиться.
Поколіти, -ліємо, -єте, гл. Околѣть (о многихъ). На чистому щоб поколіли, щоб не оставсь ні чоловік. Котл. Ен. І. 33.
Скаралуща, -щі, ж. Скорлупа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛІШНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.