Дівува́ти, -ву́ю, -єш, гл. Дѣвствовать, жить въ дѣвствѣ. Дідова дочка пішла заміж, а бабина і досі дівує та гордує.
Дола́дне Cм. доладно.
Затя́ти, -ся. Cм. затинати, -ся.
Лакувати, -ку́ю, -єш, гл. Лакировать.
Наверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. наверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, поворотиться. 2) Наваливаться, навалиться. 3) Заходить, зайти, заѣзжать, заѣхать. Почали й старости навертатись. Навернувся в хату. Одна ж біда минулась, а друга незабаром навернулась. Навернеться було хто з панночок сусідок, допитуються. Ви увечері наверніться. 4) Обращаться, обратиться. До Христа навернувсь. 5) душа не навертається. Противно (кому). Як то його душа навернеться у п'ятницю скоромне їсти. 6) навертатися на о́чі. Попадаться на глаза. А як Порося навернеться на його очі горді та смутні, — одвертає од неї очі. 7) — на думку. Приходить на умъ. І пані моя тож мені на думку навертається.
Поперепалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перепалити, но во множествѣ.
Розумно нар.
1) Умно, разумно. Наш отаман розумно порядкує. Він розумно відказав.
2) Понятно. Нічого було й не говорять, дивляться тілько одно на одного, а що на душі робиться, усе їм розумно. Нехай усім вам зробиться розумно, що се єдиний праведний Господь наш. Ум. розумненько, розумне́сенько.
Убгати Cм. убигати.
Уклад, -ду, м.
1) Уговоръ, договоръ сдѣлать. Між ними єсть уклад: Єней за тестя мав Латина, а сей Єнея як за сина.
2) Раскладка, распредѣленіе денежнаго сбора. Уклад зробили.
3) Затрата. На сю хвабрику пішов великий уклад.
4) Мелкая глиняная посуда, служащая добавленіемъ къ продаваемой сотнѣ посуды и вкладываемая въ крупную.
5) Уклад. У гуцулокъ: родъ ожерелья (въ два, три ряда), составленнаго изъ мѣдныхъ крестовъ и др. мѣдныхъ же украшеній.
Хвалюші, -люш, ж. = валюша.
