Задратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Задразнить. Задратував турчина.
Зашипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Зашипѣть. Зашиплять як гадюки.
Льо́лька, -ки, ж. Ум. отъ льоля.
Навкі́р и навкі́рки, нар. Наперекоръ, на зло. То мі навкір робиш.
Нівечити, -чу, -чиш, гл.
1) Портить, уничтожать, обращать въ ничто, разорять. Свою одежину нехтує, скот нівечить.
2) Мучить, издѣваться, жестоко обращаться. Дитино моя, чого ж твій тато мене нівечить? Робили глузи їм досадні, гірш нівечили, як циган.
Прищепити, -ся. Cм. прищеплювати, -ся.
Трі́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Биться. Риба блищала проти місяця білою як срібло лускою, тріпалась, побивалась в сітці. 2) Встряхиваться, трепетать. Пташки тріпались, перелітаючи з дерева на дерево. 3) Горячиться, сердиться, приходить въ раздраженіе. Не тріпайся, а попереду роспитайся, хто винен. Ось не тріпайся, Іване, дурно, бо я не винен.
Цоб меж. = соб.
Чхун, -на, м. Много чихающій.
Шпичакуватий, -а, -е. Колючій, иглистый.
