Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клюпа

Клюпа, -пи, ж. 1) Боекъ, песть въ ножной ступѣ, толчеѣ. Шух. І. 161, 162. 2) Обыкновенная ступа, толчея. Шух. І. 104.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮПА"
Ба́бити, -блю, -биш, гл. Быть повивальной бабкой, принимать дѣтей. Свекруха моя в його сина бабила. Рудч. Ск. І. 77.
Волосний III, -ного, с. Волостной старшина. Я наварила риби — може буде волосний. Грин. ІІІ. 566.
Зціліти, -лію, -єш, гл. Остаться въ цѣломъ видѣ, остаться цѣлымъ. Черк. у.
Кречет, -та, м. Кречетъ. Закуркають кречети сизі. Макс.
Настрашувати, -шую, -єш, сов. в. настраши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Напугивать, напугать. Цю ніч так мене настрашило: ходить ти й ходить щось попід вікнами. Черниг. у. Я тепер так дивлюся, щоб не було іскри в попелі, бо мене вже настрашило: висипала попіл під пліт та й байдуже; аж вихожу, а з-під плоту курить, — уже займається. Черниг. г. Я свою дочку собаками настрашила, щоб на вулицю не вибігала. Черниг. у.
Одноземець, -мця, м. Единоземецъ, соотечественникъ.
Пліт, плота, и пло́ту, м. Плетень, изгородь, сплетенная изъ хворосту; у гуцуловъ изъ горизонтально лежащихъ жердей (ворини), концы которыхъ ущемлены между двумя рядомъ стоящими тонкими и высокими столбами (кілє), верхніе концы которыхъ стянуты сплетеннымъ изъ тонкаго древеснаго ствола кольцомъ (гужва, гуже́вка); нижняя жердь (ворина) для предохраненія отъ гніенія лежитъ на камняхъ, называемыхъ підніжки. Шух. І. 74. пліт вічний. Огорожа сложенная изъ камней. Шух. І. 75. Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота. Макс. Копитан хоть і подивиться на чоловіка, то неначе собака крізь пліт. Федьк. Низом, низом по-під плоти, в коноплях сховався. Лукаш. 126.
Роспускатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспусти́тися, -щуся, -стишся, гл. 1) Распускаться, распуститься, развернуться. Роспустився як циганська пуга. Ном. № 2848. Довга коса роспустилася по воді. МВ. І. 158. 21. Распускаться, распуститься, развратиться. Розволочиться да і само роспуститься: слова говорять гидкі, старого не поважають. Г. Барв. 438. Наша молодіж так роспустилася, що і ходити на улицях страшно. Левиц. Пов. 132. 3) Растворяться, раствориться, распуститься. Не в кожній воді, мило роспуститься. Ном. № 5322.
Толовірство, -ва, с. Промыселъ соленія рыбы не самими рыболовами, а людьми, закупившими ее у рыболововъ. Пов. 98. Cм. таловірка.
Фарб'ярство, -ва, с. Красильное искусство. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.