Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клюпа

Клюпа, -пи, ж. 1) Боекъ, песть въ ножной ступѣ, толчеѣ. Шух. І. 161, 162. 2) Обыкновенная ступа, толчея. Шух. І. 104.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮПА"
Відорати Cм. відорювати.
Дешеви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Дешевить кого, что.
Налива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нали́ти, -ллю́, -ллєш, гл. 1) Наливать, налить. Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі. Єв. Л. V. 37. 2) Наполнять, наполнить. По Ова, по три кубки... наливає. АД. І. 213. Раз добром налите серце вік не прохолоне. Шевч. 3) О вымени коровы: наполняться молокомъ. Як має корова телитися, то наливає тричі. 4) Поливать, полить токъ для лучшей утрамбовки. Тут за слободою вистружимо та наллємо тік, тут і змолотим. Мнж. 127. 5) Встрѣчено только въ несов. в.: бить. А зовиця, пудбігає да й по щоках наливає. Грин. III. 307.
Подарунько, -ка, м. = подаруйко.
Пошморгом нар. Соскользнувъ, сорвавшись. Пішла сокира пошморгом по дереві та мене по руці. Камен. у.
Сизий Cм. сиз.
Фармуга, -ги и фармуґа, -ґи, ж. Мучной отваръ пли жидкій крахмалъ, смѣшанный съ бѣлой глиной, чтобы она не стиралась послѣ помазки ею стѣнъ. Подольск. г. Ум. фармужка. Кіев. г.
Хрупати, -паю, -єш, гл. 1) = хрумати. 2) Раздроблять. Хрупає м'ясо на шматки.
Цубом нар. стати. Окостенѣть (отъ холода). Руки цубом стануть на річці.
Щеплення, -ня, с. Прививка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.