Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клотити

Клотити, клочу, -тиш, гл. = колотити і. Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОТИТИ"
Біговисько, -ка, с. Ристалище. Шейк.
Го́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Сгибаться, горбиться.
Змирити, -рю́, -риш, гл. Помирить. Зміев. у.
Лобі́дка, -ки, ж. Ум. отъ лобода. ЗЮЗО. I. 113.
Окаянець, -нця, м. Окаянный человѣкъ. Ум. окая́нчик. Майданчики — окаянчики, не вмієте хліба з поля їсти. Мет. 466.
Перестригти, -жу́, -же́ш, гл. Слишкомъ коротко остричь.
Поточний, -а, -е. Текущій; обыденный. Поточні потреби.
Прохолоджатися, -джаюся, -єшся и прохолоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. прохолоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Охлаждаться, охладиться. Як душно, вийде прохолодиться. Н. Вол. у.
Пуздракуватий, -а, -е. Одутлый, одутловатый? Він був собі якийсь малий, пуздракуватий та болізний. Мир. ХРВ. 53.
Тарабанчик, -ка, м. 1) Ум. отъ тарабан. 2) Барабанщикъ. В чистім полю тарабанчик б'є. Гол. І. 136.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.