Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клинуватий

Клинуватий, -а, -е. 1) Клинообразный. 2) Человѣкъ съ однимъ ядромъ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИНУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИНУВАТИЙ"
Воленька, -ки, ж. Ум. отъ воля.
Дякува́ти 2, -ку́ю, -єш, гл. Быть дьячкомъ. При понірській церкві щось довго і дякував. О. 1861. X. 30.
Завесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Отдаться веселью.
Заслужи́ти Cм. заслужувати.
Однокровник, -ка, м. Родственникъ, единокровный. Зміев. у.
Пообсновувати, -вую, -єш, гл. Засновать (во множествѣ).
Попробуркувати, -кую, -єш, гл. Пробудить (многихъ). Насилу дітей попробуркував.
Придивитися Cм. придивлятися.
Сьомака, -ки, ж. Семерка (въ картахъ).
Удягало, -ла, с. Верхняя одежда, надѣвающаяся въ рукава. Як поїду в Харків, то там куплю собі яке удягало — свиту, або чинарку. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛИНУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.