Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клинчик

Клинчик, -ка, м. Ум. отъ клин.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИНЧИК"
Бола, -ли, ж. Тяжелая болѣзнь, эпидемическая болѣзнь. Желех. Бола по людях ходе якась; з боли люди мруть. Камен. у.
Гвер, -ра, м. Ружье. Федьк. І. 4.
Крутовежа, -жі, ж. Раст. Dyanthus superbug. Шух. І. 21.
Му́за, -зи, ж. Муза. Возлюбленнику муз і грацій. Шевч. 599.
Розвалити, -ся. Cм. розвалювати, -ся.
Рюмсати, -саю, -єш, гл. Плакать, рюмить. Ном. № 13527.
Сяговина, -ни, ж. Саженные дрова. Вх. Лем. 472.
Туратися, -ра́юся, -єшся, гл. Медлить? Жеби сме ся не турали, дома нічку ночували. Гол. II. 139.
Тяжитися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Тяготиться. Він тяжиться і дров урубати.
Утрактувати, -тую, -єш, гл. Угостить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛИНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.