Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клинчик

Клинчик, -ка, м. Ум. отъ клин.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИНЧИК"
Вірутний, -а, -е. Дѣйствительный, подлинный, настоящій.
Жми́крутський, -а, -е. Кулаческій.
За́сип, -пу, м. и заси́па, -пи, ж. = приспа. Вх. Уг. 359.
Здобу́ти, -ся. Cм. здобувати, -ся.
Калний, -а, -е. = кальний. Пізнають хлопці і в калній сорочці. Ном. № 11245. Треба їм десь через дуже калну балку їхати. Мнж. 121.
Пересердя, -дя, с. Гнѣвъ. Пащо ти на мене таке велике пересердиє маєш? АД. І. 215. и. Въ сердцахъ. Він тоді з пересердя каже: піду сякої-такої При бабу вб'ю. Грин. II. 86.
Посіктися, -січуся, -че́шся, гл. Посѣчься. Мої довгі коси посічуться. Шевч. 330.
Пульпак, -ка, м. = индик. Шух. І. 108.
Ратушний, -а, -е. 1) Относящійся къ ратушѣ. 2) Членъ городскаго или сельскаго управленія. Харьк.
Чабачина, -ни, м. = чабак. Ум. чабачинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛИНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.