Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клопітний

Клопітни́й, -а́, -е́. 1) Заботливый. Я їй довожу гарненько, беруся розсудливо... та шкода люю розуму клопітного. МВ. ІІ. 131. 2) Безпокойный, хлопотунъ, надоѣдливый (о человѣкѣ). Іван клопітний чоловік. Хлопотливый, безпокойный (о дѣлѣ). Зареклися, що сами з роду-віку у таке клопітне не вберемось. МВ. ІІІ. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПІТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПІТНИЙ"
Дзиґарма́йстер, дзиґармі́стер, -стра, м. Часовой мастеръ. Котл. Ен. (Слов.).
Короставка, -ки, ж. 1) Женщина, больная чесоткой. Употребляется какъ бранное слово. Шух. I. 34. 2) = коропа. Вх. Зн. 28.
Набо́йчик, -ка, м. Шомполъ. Лебед. у.
Осіло нар. Осѣдло.
Переспатися, -сплю́ся, -пишся, гл. 1) = переспати 1. Переспийся зо ўном їдну ніч. Гн. І. 42. 2) Выспаться. Ой ще бурлак не здрімався, вже господарь переспався. Чуб. V. 1014.  
Повиломлювати, -люю, -єш, гл. Выломать (во множествѣ).
Погризтися, -зуся, -зешся, гл. 1) Погрызться. 2) Поссориться. Се не собаки, се два брати, що погризлись та й побились, ідучи степом. ЗОЮР. І. 306.
Роздявити Cм. роздявляти.
Смута, -ти, ж. Печаль, грусть.
Укландатися, -даюся, -єшся, гл. Улечься (спать) — презрительно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОПІТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.