Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клопітний

Клопітни́й, -а́, -е́. 1) Заботливый. Я їй довожу гарненько, беруся розсудливо... та шкода люю розуму клопітного. МВ. ІІ. 131. 2) Безпокойный, хлопотунъ, надоѣдливый (о человѣкѣ). Іван клопітний чоловік. Хлопотливый, безпокойный (о дѣлѣ). Зареклися, що сами з роду-віку у таке клопітне не вберемось. МВ. ІІІ. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПІТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОПІТНИЙ"
Брандушки, -шок ж., мн., Раст. а) = брандуші. ЗЮЗО. І. 120. б) — білі. Ornitogalum umbellatum L. ЗЮЗО. І. 130.
Відламувати, -мую, -єш, сов. в. відламати, -маю, -єш, гл. Отламывать, отломать.
Возний, -ного, м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
Люблязно́ нар. = люб'язно. Котл. Ен. VI. 34.
Магистра́т, -ту, м. Городское управленіе гражданское и судебное. К. ЧР. 214.
Позмотувати, -тую, -єш, гл. Смотать (во множествѣ).
Пообступати, -па́ю, -єш, гл. Обступить (во множествѣ).
Рідний, -а, -е. 1) Родной; родимый. Нема в світі правди — тільки рідна мати. Ном. № 9362. Товаришу, рідний брате, виклич дівчиноньку з хати. Мет. 76. 2)край. Родина. Треба ратувать рідний край. Стор. МПр. 57. Ум. рідненький, ріднесенький. Як мати рідненька, то й сорочка біленька. Ном. № 9364.
Ущавити, -влю, -виш, гл. ? дощ ущавив. Дождь пріударилъ. Мнж. 193.
Штихіл, -хола, м. = штрихіль. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОПІТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.