Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клобучина

Клобучина, -ни, ж. Войлокъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОБУЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОБУЧИНА"
Ґазді́вка, -ки, ж. = Ґаздівство. Вх. Лем. 407.
Долігливість, -вости, ж. = долегливість.
Досвітко́вий, -а, -е. Предразсвѣтный. Темнота досвіткова. Левиц. І. 271.
Жерсть, -ти, ж. Жесть.
Повидіти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Господиня повиділа, що чоловік щось збірає. Чуб. II. 555. Циган... повидів, що кум іде з сокирою. Чуб. II. 555.
Поливаний, -а, -е. = полив'яний. Поливана судина. Шух. І. 265.
Сковзатися, -заюся, -єшся, гл. = ковзатися.
Степ, -пу, м. Степь. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Мет. 94. Степ широкий. Мет. 69. Послала мене мати в степ пшениці жати. Мет. 21. Степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Шевч. Ум. степо́к, степо́чок.
Угледітися, -джуся, -дишся, гл. Уберечься. Не вгледівся од пожежі.
Хлівчик, -ка, хлівчичок, -чка, м. Ум. отъ хлів.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОБУЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.