Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клобучина

Клобучина, -ни, ж. Войлокъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОБУЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОБУЧИНА"
Безпуття, -тя, с. Бездорожье, безпутица. Шейк.
Го́рщик, -ка, м. мн. ч. го́рщики. Горшокъ. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в повненькому горщику. Ном. Ум. Го́рщичок, горщеня́, горщеня́точко.
Коломия, ми́ї, ж. 1) Глубокій выбой, наполненный водой. 2) Городъ Коломыя.
Назміта́ти, -та́ю, -єш, гл. Смести (въ одно мѣсто), собрать. Назмітай у засіці борошенця. Рудч. Ск. II. 2.
Обчепирити, -рю, -риш, гл. Обхватить. Обчепирила його руками і ну просити та молити. Рудч. Ск. І. 136.
Олійничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ олійниця. 2) Жена олійника.
Повислужувати, -жуємо, -єте, гл. 1) Заслужить (о многихъ). 2) Выслужить, окончить срокъ службы (о многихъ). Мої хлопці обидва вже строки повислужували, тепер дома. Славяносерб. у.
Стряха, -хи, ж. = стріха. Угор.
Ташуватися, -шуюся, -єшся, гл. Располагаться, раскладываться. Кв. II. 20. І зараз стали роскладатись, копати, строїть, ташуватись. Котл. Ен. IV. 14.
Шкопердати, -да́ю, -єш, гл. = шкопиртати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОБУЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.