Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клюпач

Клюпач, -ча́, м. Рычагъ, на которомъ ходитъ въ ножной ступѣ боекъ. Шух. I. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮПАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮПАЧ"
Бабі́й, -бія́, м. 1) Любитель женскаго пола, волокита, ловеласъ. 2) Нѣженка, уподобляющійся женщинѣ. Желех. 3) = Бабе́ць. Вх. Пч. II. 19.
Виступці нар. = виступцем.
Дові́дне Cм. Довідно.
Купити Cм. купувати.
Ласити, -шу, -сиш, гл. Привлекать. О. 1862. І. 67.
Повстина, -ни, ж. Кусокъ, штука войлока. Мкр. Г. 38. Положіт її на теплу і суху повстину. Мкр. Н. 5.
Позакладати, -да́ю, -єш, гл. 1) Заложить (во множествѣ). Похожає в блискучому довгому каптані, позакладавши назад руки. Левиц. І. 103. 2) позакладало. Заложило уши. їм позакладало. Они оглохли. Гліб.
Сватуньо, -ня, м. ласк. отъ сват.
Спружина, -ни, ж. см. млин ручний Шух. І. 104.
Халупина, -ни, ж. = халупа, кое-какая избенка. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮПАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.