Богомільний, -а, -е. Набожный, богомольный. Був собі чернець і такий богомільний.
Бодяк, -ка, м. Раст.: а) = будяк. Бодяки замісь ячменю родять. 2) Onoporda acanthium. Ум. бодячок.
Визолити, -лю, -лиш, гл. Выбучить.
Заги́бнути Cм. загибати.
Запосяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запосягти́, -гну́, -неш, гл. = засягати, засягти. Показує хлопчика гарненького та сліпенького на обидва ока — і воно само одно очко кіхтиком продирає, щоб світу божого запосягти.
Нахмуритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться.
Постава, -ви, ж.
1) Наружность, осанка, видъ. Постава свята, а сумління злодійське. Що за краса! що за урода пишна! що за постава горда і велишна!
2) Поза, положеніе тѣла. Княгиня не змінила своєї постави.
3) Угощеніе. Де була така постава? де такий достаток? І напитки, і наїдки, і музикам взяток?
Почитувати, -тую, -єш, гл. Читать. Книжки німецькі так як справжні німці почитували. Почитували в церкві, що війна буде. А батюшка почитує да все кадить... по церкві.
Слабовитий, -а, -е. Болѣзненый. Слабовита удова була.
Тума, -ми, ж. 1) Овца: помѣсь шпанской овцы или шльо́нки съ простой. 2) Человѣкъ смѣшанной породы: одинъ изъ родителей турокъ или татаринъ, а другой — украинецъ. Христіяне і туми зъ христіянъ въ Кримѣ родившіися. Вродився тумою від руської бранки. Козак-тума зведе з ума, не буде любити. Тума танчик водила. Що виведе, то і стане, на дівочок погляне. тумо́ю называютъ хмураго неразговорчиваго человѣка. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його.
