Вугалля, -ля, с. соб. = вугілля. Ум. вугаллячко.
Забормота́ти, -чу́, -чеш, гл. Забормотать. Часом усміхнеться, то насупиться, то забормоче.
Затала́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгать, запачкать жидкой грязью одежду.
Колокіл, -ко́лу, м.
1) Колоколъ. Он чия ж тут беседа тут вечеряє весела? Бийте коли, все колоколи, колоколи кованії у нас гості проханії.
2) Звонокъ на шеѣ коровы, козы. Ум. колокілок.
Оврах, -ха́, м. Сусликъ. У меншого (брата) або градом виб'є (хліб), або оврах понівечить. Ум. овражок, оврашо́к.
Отаманство, -ва, с. Званіе, обязанность, положеніе атамана. Добивсь до отаманства, та й умер. Отаманство не легке діло.
Підскік, -ко́ку, м. Прыжекъ, подпрыгиванье. підскоком. Въ припрыжку. в підскоки. Быстро, бѣгомъ. Я в підскоки в кліть.
Розстань, -ні, ж. Распутье, мѣсто раздѣленія дорогъ. Щоб тебе поховали на розстанях.
Трунок, -нку, м.
1) Спиртный напитокъ. Не жалуйте, діти, трунку дорогого, із двора не випускайте тверезим нікого.
2) Желудокъ. Нездорово на трунок. Чи я ззів чого такого недоброго, чи води холодної напивсь: щось на трунку погано. Випить чарку, то вино добре на трунок. Горілку добру у трунку чуть. Ум. труночок.
Червоніти, -ні́ю, -єш, гл. Краснѣть. Мак червоніє. Небо, палаючи, почина червоніти.
