Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клітка

Клітка, -ки, ж. 1) Клѣтка. Лучче птиці на сухій гільці, ніж ся в золотій клітці. Ном. № 1336. 2) Участокъ земли въ 6 десятинъ. Вас. 197. 3) Полоса въ рисункѣ плахти. Вас. 170. 4) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 24. Ум. кліточка. Посадили солов'я у новую кліточку. Чуб. V. 302.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛІТКА"
Гуса́рка, -ки, ж. 1) Жена гусара. Шевч. 487. 2) Родъ теплой женской кофты. Славяносерб. у.
Закльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заклюва́ти, -клюю́, -є́ш, гл. Заклевывать, заклевать. Тепер її і кури заклюють. Ном. № 2089.
Перелев, -ва, м. Въ сказкѣ: существо старше и сильнѣе льва. От ти лев, а я перелев; ти будеш мені рідний брат. Чуб. II. 121.
Помисел, слу, м. Помышленіе. Щоб з нею одружитись... то я того і в помислі не мав. МВ. (КС. 1902. X. 150). Чи нема в його помислу, щоб — нехай Бог боронить — самому собі смерть заподіять. Кв.
Попрястися, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Попрясть нѣкоторое время. 2) Спрясться. Прокидається, а ті мички попрялись, посукались. Рудч. Ск. II. 44.
Порікати, -ка́ю, -єш, гл. Укорять, обвинять въ чемъ. Мій писарь вірний мені чоловік, я не дозволю на його порікати. Кост. Ч. 99.
Ростіпаха, -хи, ж. Женщина легкаго поведенія, потаскуха.
Урядовий, -а, -е. Казенный, правительственный, оффиціальный.
Фанель, -лі, ж. Фланель. Шейк.
Череванька, -ки, ж. Рыба Cyprinus amarus. Вх. Лем. 482. Cм. ревуга.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.