Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клунище

Клунище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стоитъ клуня. А на той час Антін гній із клунища возив. Г. Барв. 310.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛУНИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛУНИЩЕ"
Ворожиль, -ля, м. = ворожбит. Вх. Лем. 400.
Заку́страти, -раю, -єш, гл. Взъерошить, растрепать волосы.
Залету́ха, -хи, ж. Залетная птица.
Каптити, -пчу, -ти́ш, гл. Капать. З носа каптить. О. 1861. XI. Свидн. 68. Cм. капотіти.
Наверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Наговорить вздора.  
Неписьменний, -а, -е. Неграмотный.
Омлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. омліти, -лію, -єш, гл. Обомлѣвать, обомлѣть. За ним Морозиха з жалю омліває. Мет. 412.
Попереживати, -вію, -єш, гл. То-же, что и пережити, но во множествѣ.
Руснак, русняк, -ка, м. = русин. О. 1861. І. 264. МУЕ. III. 37.
Фарб'яр, -ра, м. Красильщикъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛУНИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.