Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключиння

Ключиння, -ня, с. соб. Жерди, связанныя по двѣ подъ угломъ и лежащій по обѣ стороны соломенной крыши. Могил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИННЯ"
Ґа́в'ячий 2, -а, -е. Вороній. Новомоск. у.
Краснозірка, -ки, ж. Красная крымская соль. Сумск. у.
Крупний, -а́, -е́ = крупкий. Зазнаєши крупного й м'ягкого. Ном. № 13915.
Наопа́ч нар. = на-опак.
Панщанний, -а, -е. Крѣпостной; барщинный. Мужик панщанний. Левиц. І. Панщанна робота. Барщина. Грин. III. 639.
Покивання, -ня, с. Киваніе. Зробив притчу з нас в язиціх, покивання глави в людях. К. Псал. 106.
Понабудовувати, -вую, -єш, гл. Настроить (во множествѣ).
Проблювати, -люю, -єш, гл. Рвать, блевать нѣкоторое время. Усю ніч проблював.
Розбалакатися, -каюся, -єшся, гл. Разговориться. Випили по чарці, розбалакались. Левиц. І. 446.
Світка, -ки, ж. Козырь (въ карточной игрѣ). Левч. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧИННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.