Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кльочити

Кльочити, -чу, -чиш, гл. О тетеревѣ: токовать. Ґотур на весну кльочит. Вх. Зн. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЬОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЬОЧИТИ"
Амбі́ція, -ції, ж. Амбиція, тщеславіе. Желех.
Безвістний, -а, -е. Безвѣстный, неизвѣстный, невѣдомый. Мир. Пов. І. 153.
Бруд, -ду, м. 1) Грязь, нечистота. Як би знала, мій миленький, що я твоя буду, випрала би-м сороченьку з чорного бруду. Чуб. V. 332. 2) Околоплодная жидкость у роженицы, вытекающая передъ появленіемъ младенца. Попереду бруд одійде, тоді дитина родиться. Черк. у. У Мил. 21: послѣродовое очищеніе. 3) Гной изъ нарыва, раны. Оце палець як обривало, так скільки з його бруду попойшло. Черниг. 4) Поросль волосъ у брѣющагося человѣка. Який у тебе бруд великий поріс. Полт. г.
Гранюва́ти, -ню́ю, -єш, гл. = Граничити. Конот. у.
Жва́вість, -вости, ж. Живость. Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавости, спритности в того Тараса. Левиц. І. 353. Вилучили всю жвавість з дитини. Св. Л. 159.
Ізм.. Cм. зм...
Рижок, -жка́, м. Грибъ, рыжикъ. Кв. І. 90. Такий червоний, як рижок. Ном. № 8585. На високій полонині уродили рижки. Гол. І. 164.
Сморід, -роду, м. Смрадъ, вонь. Борз. у. Більш смороду, ніж потіхи. Ном. № 9853.  
Тягучки́й, -а́, -е́. Тягучій. Волч. у.
Уговор, -ру, м. Условіе, договоръ. Уговор паче грошей. Ном. № 10669.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЬОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.