Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кльочити

Кльочити, -чу, -чиш, гл. О тетеревѣ: токовать. Ґотур на весну кльочит. Вх. Зн. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЬОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЬОЧИТИ"
Волочільник, -ка, м. 1) Работникъ, боронующій послѣ посѣва. 2) = волочінник. Желех.
Гайдамашок, -шка, м. Ум. отъ гайдамака. Желех. Грин. ІІІ. 601.
Гужа́! меж. = Гуджа. Гужа його! Чуб. І. 56.
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество. Рк. Марковича.
Заприсяга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. заприсягтися, -гну́ся, -не́шся, гл. Клясться, поклясться. Свята присяга передо мною, заприсягавесь бути слугою. Чуб. V. 386.
Їстки гл. ум. отъ їсти. Питочки вона не хоче, їстки не береться. Мкр. Н. 4.
Моско́та, -ти, ж. Неясный выговоръ. Вх. Уг. 252.
Неплідний, -а, -е. Неплодный, безплодный. Елизавета була неплідна. Єв. Л. І. 7. Перва його жінка була неплідна, а се вже з другою дав йому Господь на старість утіху. Г. Барв. 163.
Серпівник, -ка, м. Раст. Cichorium Intybus. Шух. І. 21.
Хаптура, -ри, ж. = хавтур. Піп дзвонить за для своєї користи, може чує де хаптури поїсти. Чуб. І. 280. Ум. халтурка. Не здужає (кобила) у пилипівку попівських хаптурок по селу возить. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЬОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.