Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кльоф

Кльоф, -фа, м. Кирка (съ клювомъ). Вх. Лем. 425.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЬОФ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЬОФ"
Вернути, -ся. Cм. вертати, -ся.
Глумити, -млю, -миш, гл. Поражать, истреблять, портить. Наче кара Божа, що людей глумила. Мет. 437. Дітвора глумить тільки отті оріхи. Нов.-Сѣверск. Було б тобі, вражий сину.... нас трох не кохати, нас трох не глумити. Рудч. Чп. 178.
Драгу́нський, -а, -е. Драгунскій. У їх драгунська совість. Ком. № 3170.
Загля́нути Cм. заглядати.
Зріти 2, зрю, зриш, гл. Видѣть. Мусить всяк чоловік зріти, що недовго тут жити. Чуб. III. 19.
Наузбіч нар. Въ сторонѣ.
Пришкварити Cм. пришкварювати.
Пуджєтися, -джєюся, -єшся, гл. О лошадяхъ: пугаться. Шух. І. 83. ЕЗ. V. 180.
Середохресний, -а, -е. Крестопоклонный. Ном. № 423. ХС. І. 75. Середохресний понеділок, тиждень.
Трепетатися, -чу́ся, -чешся, гл. Вздрагивать, дрожать, трястись.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЬОФ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.