Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кльоф

Кльоф, -фа, м. Кирка (съ клювомъ). Вх. Лем. 425.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЬОФ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЬОФ"
Городо́чок, -чка, м. Ум. отъ го́род.
Да́ча, -чі, ж. = Данина. «Годі тобі, пане куме, листи королевські держати, дай мені хоч прочитати!» — «Нащо тобі, пане куме, їх знати? ми дачі не даєм, в військо польське не йдем. АД. II. 9.
Довгово́вний, -а, -е. Длинношерстный (объ овцахъ).
Зго́їти, -го́ю, -їш, гл. Залѣчить.
Куконочка, -ки, ж. ? Отака куконочка, оттакий кукунець. (Загадка о сковородѣ и сковородникѣ). Ном., стр. 301. № 392.
Нехуткий, -а́, -е́ Нескорый.
Піскоглід, -лоду, м. Рыба. Petromyzon. Вх. Зн. II. 20.
Покумувати, -му́ю, -єш, гл. Побыть кумомъ, кумою.
Провинонька, -ки, ж. Ум. отъ провина.
Тупа, -пи, ж. = ступа. Іди, іди, сивий коню, тихою тупою. Лукаш. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЬОФ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.