Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключина

Ключина, -ни, ж. 1) Жердь. У нас так гарно колиску вішають: парубки ключин чотирі вирубають, ужівками зв'яжуть та батогів два, та на батоги прив'яжуть дошку та й гойдаються. Г. Барв. 64. 2) Жердь, которой прикрѣпляется солома на крышѣ. Ой загув, загув сизий голубочок, сидя на ключині. Мет. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИНА"
Годиняр, -ра, м. = годинарь. Вх. Лем. 404.
Годований, -а, -е. Откормленный. А на апостольськім престолі чернець годований сидить. Шевч. Тілом обросло, як кабан годований. Ном. № 8626.
Зла́годити, -ся. Cм. злагоджувати, -ся.
Легкоду́мний, -а, -е. Легкомысленный. Желех.
Пілть, -ті, ж. = півть. Подол. г.
Позасмажувати, -жую, -єш, гл. 1) Зажарить (во множествѣ). Гусей зо троє треба буде засмажити. — Позасмажуємо! 2) Заправить масломъ, изжареннымъ съ лукомъ (многое).
Сідло, -ла, с. Мѣсто, гдѣ садятся рыбаки удить рыбу. Васильк. у.
Стовбець, -бця, м. 1) = стовпець. Рудч. Ск. II. 34. Чуб. VII. 445. 2) Рыба Gobio fluwiatilis. Вх. Пч. II. 19.
Цілуватися, -луюся, -єшся, гл. Цѣловаться. З панами добре знаться, та не дай Бог цілуваться. Ном. № 1198.
Цяцькуватий, -а, -е. О волѣ, конѣ: бѣлой масти съ коричневыми пятнами. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.