Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключина

Ключина, -ни, ж. 1) Жердь. У нас так гарно колиску вішають: парубки ключин чотирі вирубають, ужівками зв'яжуть та батогів два, та на батоги прив'яжуть дошку та й гойдаються. Г. Барв. 64. 2) Жердь, которой прикрѣпляется солома на крышѣ. Ой загув, загув сизий голубочок, сидя на ключині. Мет. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИНА"
Вистягати, -гаю, -єш, сов. в. вистягти, -гну, -неш, гл. Протягивать, протянуть. Вистягти ногу. Сосниц. у.
Глупина, -ни, ж. Глухое, густо заросшее мѣсто въ лѣсу. У глупині вовки. Н. Вол. у.
Єдама́шка, -ки, ж. = адамашка. А де ж твої, пане Саво, сукні-єдамашки, що ти нажив, вражий сину, з козацької ласки? Чуб. V. 966. Знімали з себе жупани-лудани, блаватаси й єдамашки. К. ЧР. 358.
Крим, -му, м. Крымъ. Годі, годі, чумаченьки, в Криму соли брати! Рудч. Чп. 102.
Міськи́й, -а́, -е́ Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино. Чуб. І. 242.
Порнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) = пірнути. Я на дно порну і сіти порву. Лукаш. 95. 2) Пырнуть, кольнуть. Він його як порне списом. ЗОЮР. І. 285.
Стрики-брики. = Штрики-брики.
Терночок, -чка, м. Ум. отъ терен.
Тогоди нар. = тогді = тоді. Брат тогоди клав хату. Гн. І. 81.
Чеверниця, -ці, ж. Насѣк. Pyrochroa coccinea. Вх. Пч. 1. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.