Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключик

Ключик, -ка, м. Ум. отъ ключ. 1) Cм. ключ. 2) мн. Раст. Primula veris. Вх. Пч. І. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИК"
Аву́! меж. для выраженія воя собаки, волка. Шейк.
Велий, -а, -е. = великий. Свята твоя дорога. Боже! хто велий, яко ти, на світі. К. Псал. 175.
Гірш нар. = гірше.
Го́чі, -чей, с. мн. = Очі. Двоє нас, як гочій в лобі. Ном. № 9402.
Дооко́ла нар. Вокругъ. У сине море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє. Федьк.
Зазімо́ваний, -а, -е. Отощавшій за зиму. І зазімовану свиню вивозять (на Юрія) на лубку на степ пастись. ХС. І. 76.
Калинівка, -ки, ж. Настойка на калинѣ.
Обсипати, -па́ю, -єш, сов. в. обсипати, -плю, -плеш, гл. Осыпать, осыпать.
Подбати, -дбаю, -єш, гл. Позаботиться. За меж нікому подбати, я сирота. Богодух. у.
Шермицерія, -рії, ж. Фехтованіе. К. ЧР. 428. І так же то обидва знали тую шермицерію, що ні той того, ні той того не зможе зачепити, — одвічають сами шаблі. К. ЧР. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.