Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключик

Ключик, -ка, м. Ум. отъ ключ. 1) Cм. ключ. 2) мн. Раст. Primula veris. Вх. Пч. І. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧИК"
Аблега́т, -та, м. Депутатъ (Галиц.). Голов. ІІІ. 261.
Вимучити Cм. вимучувати.
Ирчок, -чка, м. = ирджок. Вх. Уг. 242.
Неуцтво, -ва, с. Невѣжество. Г. Барв. 437.
Поморежити, -жу, -жиш, гл. 1) Вышить ажурно. 2) Изукрасить узорами (рѣзьбой, рисованьемъ, вышивкой). Наші чоботи... шовком помережено. Мет. 186. 3) Испещрить. Греблі з тарасу помережили річку наче чорними шнурками. Левиц. І.
Пооживати, -ваємо, -єте, гл. Ожить (о многихъ). Всі і пооживали. Мнж. 30. Помазав ятлинята цілющою водою, вони і пооживали. Рудч. Ск. І. 155.
Припиначка, -ки, ж. Веревка, которою привязываютъ скотъ для пастьбы. Рк. Левиц.
Рубанець, -нця, м. 1) Полѣно, отрубокъ. О. 1862. VI. 34. Свічка горить, свічка палає, шмаровоз по підпічку рубанця шукає. Чуб. V. 675. 2) = праник. Богод. у.
Свиріпиця, -ці, ж. Раст. = свиріпа. ЗЮЗО. І. 136.
Соболиця, -ці, ж. Самка-соболь. Ой поважай сестру свою, сироту вдовицю; кохай, кохай молодицю, гарну соболицю. Чуб. V. 935.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.