Вісьмерик, -ка, м.
1) Содержащій въ себѣ восемь единицъ, восьмерикъ.
2) Восьмерикъ (воловъ, лошадей въ упряжи). Ой ішли воли та в вісьмерику.
3) Мельничный жерновъ, въ которомъ радіусъ равенъ 8 вершкамъ.
Воличок, -чка, м. Ум. отъ віл.
Завторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Завторить. Завторує в срібні нути, аж ю звізди муся чути.
Запиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать, задрать носъ.
Зау́шниця, -ці, ж. 1) Серьга. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха. Яка ж гарна псяюха! 2) Лента, перевязываемая отъ одной серьги къ другой и опускаемая на груди. 3) Заушица, опухоль позади уха. Кому чи трястю одігнати, од заушниць чи пошептати, або і волос ізігнать. 4) мн. Жабры (у рыбы).
Неподоба нар. Неприлично, не слѣдуетъ, не подобаетъ. Неподоба зірці без місяця ізіходити: неподоба дівці до козаченька виходити.
Опарь, -рі, ж. опарь, -ря, м. 1) Незамерзающее мѣсто на болотѣ. 2) Промоина, продушина во льду.
Стидатися, -даюся, -єшся, гл. Стыдиться. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. Сього вам стидатись нічого.
Тутошній, -я, -є. = тутешній.
Шурхнутися, -нуся, -нешся, гл. Провалиться. Церква виходить, виходить (із землі) — вже і баню видно. Аж тут прибігла за ними матка. Що ви тут, вражі діти, робите? — Вона так знову й шурхнулась в землю.
