Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кльока

Кльока, -ки, ж. = квочка. Когут топче курку, від чого вона зносить покладки, стає клюкою, яка кльоче. Шух. І. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЬОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЬОКА"
Відкид, -ду, м. Скатъ, покатость, склонъ Сіла.... на одкиді скелі. Левиц. І. 254.
Гри́венний, -а, -е. Трехкопеечный (отъ гривня). Роздавала гривенні свічечки і все з зеленого воску. Кв.
Ди́мка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дима. 2) Выбойчатая полосатая юбка. Н. Вол. у. Чуб. VII. 429. Гол. Од. 49. 3) = Димна. Вх. Лем. 410.
Догу́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. догуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Догуливаться, догуляться. Вже козачка в корчмі догулялась, що шинкарка в потилицю виганяла. Догуляються так до четверга. Грин. ІІІ. 453.
Заворо́тень, -тня, м. 1) Колѣно, изгибъ рѣки. Павлогр. у. 2) Холощенный, оскопленный бычокъ. Мнж. 180.
Зобіжати, -жа́ю, -єш, зобіжда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. зобі́дити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Ніколи не зобіжав її. Мир. Пов. 123. Він і спершу її не поважав, а тепер буде зовсім таки зобіждати. Опат. 48. Хиба мене зобідила людина? К. Іов. 45. Як же ти міг так зобідить чоловіка? Грин. II. 72.
Камчуг, -га, м. Раст. Thlictrum minus L. ЗЮЗО. I. 138.
Озимок, -мка, м. = бузівок.
Потрощити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Раздавить, разбить, изломать, раздробить. Потрощили їм ноги на гамуз. ЗОЮР. І. 76. 2) Съѣсть (во множествѣ, — о не жидкой пищѣ).
Тельбушок, -шка, м. Ум. отъ тельбух.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЬОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.