Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кльока

Кльока, -ки, ж. = квочка. Когут топче курку, від чого вона зносить покладки, стає клюкою, яка кльоче. Шух. І. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЬОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЬОКА"
Жерли́стий, -а, -е. = джерелистий.
За́сік, -ка, м. засі́ка, -ки, ж. Закромъ. Чуб. VII. 388. Він узяв, роскрив один засік. Рудч. Ск. II. 141. Засіли в законах, як миші въ засіці. К. Гр. К. XXX. Подивився він у своїм обийсті, — аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. І. 8. Ум. засічок, засічка. Прийшли в будчину, подивились у засічку, аж там та пляшка, що вкрадено. Новомоск. у.
Знахідка, -ки, ж. Находка.
Невмірайко, -ка, м. = невмірака. К. ПС. 113.  
Пережевріти, -рію, -єш, гл. Перетлѣть. Нехай трохи пережевріє в грубі, то тоді і заткнеш каглу.
Розставити Cм. розставляти.
Розцвісти, -ся. Cм. розцвітати, -ся.
Скасувати, -су́ю, -єш, гл. Отмѣнить, уничтожить. Окомонів, ватаманів уже скасували. Гол. II. 207.
Соняшниця, -ці, ж. чаще мн.: соняшниці. Спазматическія боли въ животѣ. Маркев. 88. КС. 1893. VII. 80. Грин. II. 318. ХС. VII. 416.
Упродовж нар. Вдоль. Стіл з росколиною упродовж. МВ. ІІ. 67. Улиця упродовж людьми заступилася. МВ. (О. 1862. І. 101).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЬОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.