Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клин

Клин, -на, м. 1) Клинъ. Клин клином виганяй. Ном. № 3886. Является составною частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка, (Вас. 171), маслобойни (Шух. І. 163) и пр. 2) Кусокъ ткани въ видѣ треугольника, какъ составная часть одежды. Шух. І. 153. Вас. 155. 3) Родъ рыбы. Ум. клинець, клинок, клинчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИН"
Бринькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бринькати. Хоч одна струна по людській на рідній бандурі бринькнула. К. (Хата, 2).
Друхні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = трухніти. Вх. Зн. 16.
Метали́чний, -а, -е. = металевий. Порфирій... причесав свої коси рідким металичним гребінцем. Левиц. І.
Напиха́тися, -ха́юся, -єшся, сов. в. напха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Набиваться, набиться. 2) Нажираться, нажраться.
Обсмалювати, -люю, -єш, сов. в. обсмалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить. Не нагинайся над свічкою, обсмалиш чуба.
Однорілля, -ля, с. Разъ вспаханное поле; поле засѣянное послѣ однократной вспашки. Вас. 196.
Опекти, -ся. Cм. опікати, -ся.
Понадривати, -ва́ю, -єш, гл. Надорвать (во множествѣ)
Прийомний, -а, -е. Гостепріимный. Там для хліба-соли прийомний чоловік. Лебед. у.
Свекруха, -хи, ж. Свекровь. Чужа хата такая, як свекруха лихая. Мет. 120. Ум. свекрівонька, свекро́вця, свекрушенька. Чуб. V. 725.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.