Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клочаник

Клочаник, -ка, м. Кустарь плетельщикъ сѣтей. Такъ называются они въ Лохвицкомъ и смежныхъ уу., потому что закупаютъ на окрестныхъ ярмаркахъ клочанку. Вас. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОЧАНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОЧАНИК"
Гавзатий, -а, -е. Гнусливый. Полт.
Дойо́к, -йка́, м. = дійка 1. Шух. І. 193, 194.
За́їди, -дїв, м. мн. 1) Язвинки по угламъ рта. 2) Желтая кожица въ углахъ клюва молодыхъ птицъ. Пташки цвірінькали, роздявляючи червоні роти з жовтими заїдами. Левиц. Пов. 150. 8) Хищеніе, пользованіе чужимъ. А і тогді не без заїдів було: не дали нам за треть года жаловання. ЗОЮР. І. 70. Усюди не без заїдів. Ном. № 10627.
Запащекува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Заговорить быстро. 2) Начать говорить дерзости.
Захолода, -ды, ж. Прохлада. Желех.
Ківки, -ків, м. м. = лядобійці. МУЕ. III. 24.
Перекраюватися, -ююся, -єшся, сов. в. перекраятися, -раюся, -єшся, гл. Дѣлиться, подѣлиться чѣмъ либо, разрѣзавъ его пополамъ. Одним яблучком та перекраймось. Грин. ІІІ. 336.
Сияти, сияю, -єш, гл. = сяти.
Стишіти, -шію, -єш, гл. Стихнуть. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Тройчатий, -а, -е. Тройственный, сплетенный втрое. Гарапник тройчатий сплети з піску як з ременю. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОЧАНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.