Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клус

Клус, -са, м. Рысь. Коні біжать клуса (клусом).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛУС"
Грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу. Грин. І. 287.
Да́рбенний, -а, -е. Дарственный. У нас земля дарбенна, ми живемо на дарбенній землі, що поміщик наділив. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Димови́ще, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Запра́влювати, -люю, -єш, гл. = заправляти.
Значок, -чка, м. Значокъ. Веліли вони тобі сії значки до рук приймати, а мені листи королевські оддати. Дума.
Перекладач, -ча, м. Переводчикъ.
Помурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Помурлыкать.
Почуд, -ду, м. Удивленіе, диво. Сон дивен, барзо дивен, на почуд. АД. І. 209.
Призвичаювання, -ня, с. Пріученіе. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось... призвичаювання. Мир. ХРВ. 127.
Присвітити Cм. присвічувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.