Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клинцювати

Клинцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Забивать клинъ. Харьк. г. 2) Набивать стѣну для обмазки глиной. Чуб. VII. 380.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИНЦЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИНЦЮВАТИ"
Байбара, -ри, ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екат. Левч. 58.
Гарець, -рця, м. Гарнець. Ум. гарчик. Грин. II. 147.
Гра́ба́рський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный землекопу.
Доброчи́нний, -а, -е. Благодѣльный, благотворительный.
Мазі́льник, -ка, м. Мазальщикъ.
Одудиця, -ці, ж. Самка удода. Каже одуд до Бога: «Коли я такий гарний, то зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця божицею». Рк. Левиц.
Осеніти, -ніє, гл. безл. Начинаться осени. На дворі осеніє, шевцеві веселіє.
Попередень, -дня, м. Дощечка, соединяющая головки двухъ полозьевъ въ саняхъ. Сумск. у.
Протепом нар. Опрометью. Харьк. у. Мирг. у.
Утоплена, -ної, ж. Утопленница. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛИНЦЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.