Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клюга

Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮГА"
Верблюд, -да, м. Верблюдъ. Шевч. 437. Після нього і верблюд не питиме. Драг. 379.
Верховодиця, -ці, ж. = верховода = оклій. Вх. Пч. II. 18.
Завалькува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Замазать глиной стѣну.
Занево́лити Cм. заневолювати.
Знахарський, -а, -е. Знахарскій.
Крадій, -дія, м. Воръ. Лубен. у.
Нетля, -лі, ж. 1) Насѣк. Lithocolletis fritellella. Вх. Пч. І. 6. 2) Ночная бабочка (каждая изъ меньшихъ). Вх. Пч. І. 6.
Примісити, -шу́, -сиш, гл. Примѣсить.
Розсобачитися, -чуся, -чишся, гл. = розіпсіти.
Частити, чащу, -стиш, гл. = учащати. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.