Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клюга

Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮГА"
Да́єден Кто нибудь. Вх. Лем. 409.
Заструпи́тися Cм. застру́плюватися.
Здекуці́йник, -ка, м. Экзекуторъ, исполнитель судебнаго приговора. Галиц. Желех.
Коршомка, -ки, ж. Ум. отъ коршма.
Ліси́ця, -ці, ж. = лісунка? Шух. І. 43.
Несконченний, -а, -е. = нескінченний.
Обсіч нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто. Уман. у.
Попритужувати, -жую, -єш, гл. Придавить, притянуть жердями солому на крышѣ. Треба добрими притужинами попритужувати солому, а то зсунеться з криші. Волч. у.
Простість, -тости, ж. Простота. Желех.
Сполох, -ху, м. Испугъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.