Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клинець

Клинець, -нця, Ум. отъ клин. 1) Клинышекъ — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ. Шух. І. 99, 249. Также какъ часть одежды. 2) Клинъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ, которымъ поднимается жерновъ для ковки послѣдняго. Мик. 481. 3) Вѣшалка въ видѣ деревяннаго колышка въ стѣнѣ. Новеньке ситце на клинці, а старе під лавою. Ном. № 5316. Ой мій коник тобі стайні не загноїть, а золота зброя клинців не поломить. Pauli. II. 23. 4) Гвоздь, подковный гвоздь. Вх. Уг. 244. 5) Различнаго рода орнаменты, въ которые составною частью такъ или иначе входить треугольникъ или фигура на него похожая: въ размалевкѣ глиняной посуды — рядъ сегментовъ по краю тарелки. (Вас. 184), въ писанках — рисунокъ изъ 24 треугольниковъ. (КС. 1891. VI. 364), въ вишивкахъ: овескові, реп'яшкові клинці. ( Залюбовск.) и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИНЕЦЬ"
Блевіт, -ту, м. = блават 2. Вх. Пч. І. 9.
Герець, -рця, м. Ратоборство, отдѣльная стычка передъ битвой. Завзятий як перець, покіль не вийде на герець. Ном. № 13652.
Довжо́к, -жку́, м. Ум. отъ довг.
Заупиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = зупиняти. Іздалека кониченька заупиняє. Мет. 182.
Малолі́ток, -тка, м. Малолѣтній, несовершеннолѣтній. А у вдови дочка росла і син малоліток. Шевч. 586.
Моршо́к, -шка, м. Морщинка. Тоненький морилок між бровами. Левиц. Пов. 50.
Наголо́ватки, -ток, ж. мн. Раст. 1) Cirsium arvense Scop. 2) Jurinaea cyanoides Dec. ЗЮЗО. І. 118, 125.
Підобідання, -ня, с. Время предъ обѣдомъ. Все тута по иначому: що снідання в підобідання, а обід аж ік полудню. Грин. III, 493.
Пухкий, -а́, -е́ 1) Рыхлый, мягкій (о хлѣбѣ, землѣ). Пухкий хліб удався. Н. Вол. у. Пухка паляниця, — хоч губами їж. Харьк. Земля пухка. Г. Барв. 212. 3) Мягкій, нѣжный. Пухкі овчини. Н. Вол. у.
Щикнути Cм. щикати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.