Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клинець

Клинець, -нця, Ум. отъ клин. 1) Клинышекъ — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ. Шух. І. 99, 249. Также какъ часть одежды. 2) Клинъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ, которымъ поднимается жерновъ для ковки послѣдняго. Мик. 481. 3) Вѣшалка въ видѣ деревяннаго колышка въ стѣнѣ. Новеньке ситце на клинці, а старе під лавою. Ном. № 5316. Ой мій коник тобі стайні не загноїть, а золота зброя клинців не поломить. Pauli. II. 23. 4) Гвоздь, подковный гвоздь. Вх. Уг. 244. 5) Различнаго рода орнаменты, въ которые составною частью такъ или иначе входить треугольникъ или фигура на него похожая: въ размалевкѣ глиняной посуды — рядъ сегментовъ по краю тарелки. (Вас. 184), въ писанках — рисунокъ изъ 24 треугольниковъ. (КС. 1891. VI. 364), въ вишивкахъ: овескові, реп'яшкові клинці. ( Залюбовск.) и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИНЕЦЬ"
Визвати Cм. визивати.
Вихолодити, -ся. Cм. вихолоджувати, -ся.
Відтулити Cм. відтуляти.
Здви́жжя, -жя, с. = здвижовина. Полтавок. г.
Злупити, -плю́, -пиш, гл. Содрать, слупить, ободрать. Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. Чуб. III. 161. Та він би з рідного батька злупив. Ном. № 4828.
Напру́чувати, -чую, -єш, сов. в. напрутити, -ручу, -тиш, гл. 1) Напрягать, напречь, натягивать, натянуть. Напрутити косу (що косять), або пилку. 2) напрутити вуса. Закрутить усъ.
Половий I, -а́, -е́ 1) Желтый, цвѣта спѣлой ржи. Вийди, паноньку, проти нас, викуп си вінець у нас, положи червоного від вінця полового. Лукаш. 148. 2) О масти: свѣтлорыжій. Чуб. V. 258; сѣрый съ желтымъ отливомъ. КС. 1898. VII. 41. Ой воли мої та половії, чом же ви не орете? Мет. Ум. полове́нький. Чуб. V. 275.
Похотіти, -хочу, -чеш, гл. Пожелать (о многихъ). Ми вже тут аж спати похотіли. Кіевск. у. Хто його зна, чи похотять люде. Камен. у.
Старання, -ня, с. Стараніе, попеченіе, забота. Видно, то мої братіки сюда з тяжкої неволі утікали, об мені велике старанне мали. ЗОЮР. І. 35.
Шполик, -ка, м. Ковшъ деревянный для отливанія воды изъ лодки (на Днѣпрѣ). Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.