Бе, меж. 1) Дѣтск. Выражаетъ гадливость. Не руш того, бо то бе! Какъ существительное: все нехорошее. 2) Подражаніе крику овцы. 3) ні бе, ні ме. Ничего не понимаетъ. Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме.
Гордовли́вий, -а, -е. Гордый, горделивый. Він у нас не гордовливий.
Да́де нар. Гдѣ нибудь.
Кіп, -пу, м. яки́м кі́пом ти міг то учини́ти? Какимъ образомъ, какъ ты могъ. это сдѣлать?
Легкоду́хий, -а, -е. 1) Слабый, изнѣженный. 2) Малодушный, трусливый. Такі легкодухі, що в радощах та роскошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають. Чіпка росказував, який йому здався вовк: здоровий, а легкодухий.
Перепілочок, -чка, м. Ум. отъ перепел. Через дальнії степи перепілочком перебіжи.
Попідв'язувати, -зую, -єш, гл. Подвязать (во множествѣ). У саду дерева попідв'язувала.
Смарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) = шмарувати. Смаруй хлопа лоєм, а він смердить гноєм.
2) Мазать глиной, накладывать слой глины. Тік смарувати.
Трямок, -мка, м. см. трям.
Цидрина, -ни, ж. = цедри́на. Гей зроби мені з цидрини трумну.