Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клинець

Клинець, -нця, Ум. отъ клин. 1) Клинышекъ — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ. Шух. І. 99, 249. Также какъ часть одежды. 2) Клинъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ, которымъ поднимается жерновъ для ковки послѣдняго. Мик. 481. 3) Вѣшалка въ видѣ деревяннаго колышка въ стѣнѣ. Новеньке ситце на клинці, а старе під лавою. Ном. № 5316. Ой мій коник тобі стайні не загноїть, а золота зброя клинців не поломить. Pauli. II. 23. 4) Гвоздь, подковный гвоздь. Вх. Уг. 244. 5) Различнаго рода орнаменты, въ которые составною частью такъ или иначе входить треугольникъ или фигура на него похожая: въ размалевкѣ глиняной посуды — рядъ сегментовъ по краю тарелки. (Вас. 184), въ писанках — рисунокъ изъ 24 треугольниковъ. (КС. 1891. VI. 364), въ вишивкахъ: овескові, реп'яшкові клинці. ( Залюбовск.) и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИНЕЦЬ"
Вишній, -я, -є. Верхній. Шух. I. 162. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру. Лукаш. 124. 2) Вышній. Господи вишній, чи я в тебе лишній? Ном. № 11729.
Відводини, -дин, ж. мн. Обѣдъ новобрачныхъ, свекра и свекрови у тестя и тещи въ послѣдній день свадебныхъ пиршествъ — субботу той недѣли, въ началѣ которой было весілля, а затѣмъ ужинъ тестя и тещи въ хатѣ новобрачнаго. МУЕ. ІІІ. 170.
Дуплува́тий, -а, -е. = дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Ном. № 5409. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий. Стор. МПр. 105.
Житня́нка, -ки, ж. Ржаная солома. Вх. Лем. 413.
Оковита, -тої, ж. оковита горілка. Лучшій сортъ водки (Aqua vitae). ЗОЮР. І. 202. Благослови мені, батьку, оковитої напиться. Макс. Меду да оковитої горілки попивати. Мет.
Полянки, -нок, ж. Порода вишень. Богодух. у.
Прижити, -живу, -веш, гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола. Чуб. V. 976.
Сільний, -а, -е. Соляной. Шух. І. 16.
Тупій, -пія, м. 1) Спинка, тупая сторона ножа. 2) = тупиця.
Уговоряти, -ряю, -єш, сов. в. уговори́ти, -рю́, -риш, гл. Уговаривать, уговорить, урезонивать, урезонить. Козак дівку вговоряє: не плач, дівко, не журися. Мет. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.