Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клочкуватий

Клочкуватий, -а, -е. Клоковатый, клочковатый. Почав чухати... довгу клочкувату бороду. Мир. ХРВ. 239.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОЧКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОЧКУВАТИЙ"
Верховодиця, -ці, ж. = верховода = оклій. Вх. Пч. II. 18.
Зле́гтися, -гнуся, -нешся, гл. Слежаться.
Первовічний, -а, -е. Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог. Гн. II. 217.
Перемотати Cм. перемотувати.
Підхарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Подкормиться; нѣсколько наѣсться.
Поїдайло, -ла, м. Обжора.
Ся́яння, -ня, с. = Сяння. Ком. Р. І. 50.
Текти, -течу́, -че́ш, гл. Течь. Тече річка невеличка, схочу-перескочу. Чуб. V. 13.
Темнина, -ни, ж. Темнота. О. 1862. II. 55.
Уміло нар. Умѣло, искусно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОЧКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.