Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клочкуватий

Клочкуватий, -а, -е. Клоковатый, клочковатый. Почав чухати... довгу клочкувату бороду. Мир. ХРВ. 239.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОЧКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛОЧКУВАТИЙ"
Виходитися 1 Cм. вихожуватися.
Відтерпітися, -плюся, -пишся, гл. Натерпѣться.
Вісьта! меж. Крикъ на лошадей: на лѣво. Kolb. I. 65.
Вороття, -тя, с. = воріття. Троянці, в кріпості запершись, Енея ждали вороття. Котл. Ен. V. 31. Буде каяття на світі, — вороття не буде. Шевч. 379.
Кецка, -ки, ж. = кицка. На місці, з якого вирізав кецку, закопує хрест так завеликий, аби застав вирізану кецку. Шух. І. 213.
Надмі́рний, -а, -е. Чрезмѣрный. Желех.
Накупи́тися Cм. і. Накупатися.
Незносний, -а, -е. Нестерпимый. Годі мліти серцю моєму з незносної тут. КС. 1882. VIII. 281.
Повклякати, -каємо, -єте, гл. Стать на колѣни (о многихъ). Повклякали серед хати, довго ся Богу помолили. МУЕ. III. 56.
Тискнява, -ви, ж. Тѣснота, большое стеченіе людей. Лубен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛОЧКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.