Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клинтух

Клинтух, -ха, м. Пыжъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИНТУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛИНТУХ"
Безлюдно нар. Безлюдно.
Біговисько, -ка, с. Ристалище. Шейк.
Денці́вка, -ки, ж. = Сопілка. Вх. Зн. 14.
Закацю́бнути и закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли. Черк. у.
Міща́нський, -а, -е. Мѣщанскій. Тогдішніми часами міщанських і мужичих дітей не приймали в гімназію. Левиц. І. 241.
Нестепний, -а, -е. = недотепний. Александрійск. у. Слов. Д. Эварн.
Плигонути, -ну́, -не́ш, гл. Прыгнуть съ силой. А собака здоровий та як плигоне йому на груди, — так і звалив.
Попрямуватися, -муюся, -єшся, гл. Выпрямиться.
Пристрявати, -ряю, -єш, сов. в. пристря́ти, -ря́ну, -неш, гл. = устрявати, устряти. Пристряв ти туди чого? Харьк.
Сідало, -ла, с. 1) Насѣстъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Мет. 16. 2) Сѣдалищная часть человѣческаго тѣла, задница. ЕЗ. V. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛИНТУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.