Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клюба

Клюба, -би, ж. 1) Выкопанное съ корнемъ дерево, которое возятъ на ґалярах. Вх. Зн. 25. 2) Тиски. Вх. Зн. 25. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮБА"
Класти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Класть. Як тя баба в купіль клала, на груди ті іскра впала. Руc. Дн. 2) Ставить. Виходят коло воріт і кладут столик маленький, а на столик хліб і чекают молодого. Грин. III. 517. Як уже проспівают, — кладут вечеряти. Грин. III. 522. 3) Прикладывать. У руку бере (китайку), к серцю кладе, словами промовляє. Дума. 4) Раскладывать. Тяжкий огонь підо мною клали. Н. п. 5) Вить (гнѣздо). Ой ремезе, ремезоньку, не клади гнізда близько над Десною. Н. п. 6) Убивать. Ой як зачав ляшків-панків як снопики класти. 7)вариво. Солить на зиму капусту, бураки, огурцы. Батько старий, ні матері, ні сестри нема, сами собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. Г. Барв. 87. 8)ко́пу. Копнить. 9)межу. Проводить межу. Мнж. 26. 10)нитку. Забрасывать неводъ. Вас. 189. 11)присади. Прививать прищепы. Шух. І. 110. 12)скирту. Метать скирду, стогъ. 13)хату. Строить избу, домъ. Шух. І. 145. 14)честь на собі. Изъ уваженія къ себѣ самому не дѣлать. Давно я потоптав би сю ледарь, та тілько честь на собі кладу. К. ЧР. 106. 15)до міри. Мѣрять. Пригнали мя у Яблонів, кладуть мя до міри, там же й забігали молоді жовніри. Н. п. 16)у го́лову. Догадываться, думать, ожидать. Чуб. І. 273. Бідна наша ненька і в голову собі не клала, щоб між нами стався такий великий гріх. Стор. МПр. 34. Лягли і в голову не клали, що вже їм завтра не вставать. Шевч.
Одужувати, -жую, -єш, сов. в. оду́жати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. ЗОЮР. І. 14. Нехай одужає і буде жива. Єв. Мр. V. 23. Хворого-недужого як помаслосвятять, та як одужа, то тоді вже неможна йому лихословити. Харьк. г.
Пічкатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія. Сим. 129.
Плаксивиці, -ців, м. мн. Болѣзненная плаксивость у дѣтей. КС. 1893. VII. 80. КС. 1883. VII. 588. Мил. 34.
Погарманувати, -ну́ю, -єш, гл. = погарманити.  
Порозцвірінькуватися, -куємося, -єтеся, гл. О воробьяхъ: раскричаться.
Прислини мн. = паслін. Вх. Пч. І. 13.
Самоїстність, -ности, ж. = самостайність. Стор. І. 181.
Скрутнути, -ну, -неш, гл. Поворотить, крутнуть. Скрутнула головою і мовчки вийшла з хати. Мир. Пов. II. 46. Поклав на одного коня руку, — той тілки головою скрутнув. Мнж. 30.
Смушевий, -а, -е. Смушковый, смушечный. Смушева шапка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.