Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотокорий

Золотокорий, -а, -е. Съ золотой корой. На морі, на окіяні, на річці на Ордані дуб золотокорий. Драг. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОКОРИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОКОРИЙ"
Досту́кувати, -кую, -єш, сов. в. досту́кати, -каю, -єш, гл. Достукивать, достучать.
Забрязкоті́ти, -ко́чу, -ти́ш, гл. = забрязкати. Аф.
Зелі́зо и пр. = залізо и пр.
Кубушка, -ки, ж. Кубышка. «Вишнівки кварту дай сюди!»... Їм повну налили кубушку. Алв. 43.
Лічба́, -би, ж. Счетъ, исчисленіе. Такий вірний, як лічба жидівська. Ном. № 13829. Он бачиш, по-за зорями ще зорі... Нема їм лічби. Г. Барв. 358. Чи є лічба твоїм неправдам лютим? К. Іов. 48. не лічбою. Безъ счета. Бере гроші не лічбою. АД. І. 278. Дам ті срібла не вагою, дам ті злота не лічбою. АД. І. 297.
Негодня, -ні́, ж. Хламъ, негодныя вещи. Усе викрадено із скрині, усе забрато, осталась тілько сама негодня — то рване, то погане. Новомоск. у.
Обперти, -ся. Cм. і. обпірати, -ся.
Повідбивати, -ва́ю, -єш, гл. Отбить (во множествѣ). Як би йому довшії хвіст, то сам би собі боки повідбивав. Ном. № 2514. Так йому бельбахи повідбивають, що насилу удосвіта, рачки додому долізе. Кв.
Пороситися I, -шуся, -сишся, гл. Замочиться въ росѣ. Конст. у.
Поступування, -ня, с. Поведеніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТОКОРИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.