Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотокорий

Золотокорий, -а, -е. Съ золотой корой. На морі, на окіяні, на річці на Ордані дуб золотокорий. Драг. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОКОРИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОКОРИЙ"
Більмо, -ма, с. Бѣльмо. Більмо окові нічого не шкодить, але не бачить. Ном. Більмо із ока зганяти. Мил. М. 35. А більмом би ти очі зайшли! (Брань). Фр. Пр. 56.
Відгортати, -таю, -єш, сов. в. відгорнути, -ну, -неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Мнж. 129. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.
Гоні́ння, -ня, с. Гоненіе. Шух. I. 227.
Жо́вкнути, -кну, -неш, гл. Желтѣть, становиться желтымъ. Без милого дівча жовкне як трава без роси. Чуб. V. 298.
Затка́ти, -тчу́, -че́ш, гл. 1) Начать ткать. 2) Заработать тканіемъ. 3) Покрывать, покрыть тканымъ узоромъ. Були ті жупани серебром заткані. АД. І. 261. 4) = заткнути. Та й заткав я йому боржій рану. Федьк. Не можна всім губи заткати. Ном. № 6986. З-під коріння, з-під верби джерело било, що й кулаком не заткати. Св. Л. 307.
Пищаль, -лі, ж. Пищаль. Мет. 423. Семип'ядную пищаль підняв і орлам сизоперим кулю на подарунок подарував. АД. І. 111.
Смальцований, -а, -е. Насаленный.
Хропнути 2, -ну, -неш, гл. Захрапѣть разъ. (Кінь) здорово хропне. О. 1862. І. 16.
Цукрівка, -ки, ж. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Чорнокрилець, -льця, м. Съ черными крыльями. Орли-чорнокрильці налітали. АД. і. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТОКОРИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.