Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зориця

Зориця, -ці, ж. Звѣзда. Оце тобі провідниця — ясная зориця. Мет. 225.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРИЦЯ"
Вільготно нар. 1) Влажно, сыро. В хаті було сильно вільготно, і тії огірки зійшли. Чуб. II. 522. 2) Свободно.
За́білка, -ки, ж. = забіл. Желех.
Кайстровий, -а, -е. Кайстрові капелюхи. Гол. Од. 19.
Кандиба, -би, ж. Плохая лошадь, кляча. Желех. Бачили, яку кандибу Криженко купив у ярмарку? Там же й кандиба! Висока така, що й під повітку не підійде, а сама така, шо так їй кістки й повилазили. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Крадіж, -жу, м. Кража, воровство.
Курман, -на, м. = курмей. Желех.
Нечесно нар. Нечестно.
Потаємний, -а, -е. Тайный, таинственный. Прислухайся тільки, — чуєш, над водою мов щось потаємне голосно співає. О. 1861. XI. 14. Потаємний... лаз через стару стіну у замок. Морд. Пл. 68.
Скакля, -лі, ж. Въ загадкѣ: сорока. Скакля скаче, риндя риє. Чуб. І. 315.
Танечниця, -ці, ж. Танцорка. Лядаякій танечниці і фартух на заваді. Чуб. І. 297.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.