Витонути, -ну, -неш, гл. Выступить изъ воды. Я посадив на низу дині, вони й зійшли були добре, а дощі заливні пішли, вода й залила їх, — то поки витоне з-під води, паростки й погинуть. Cм. витавати.
Гірський, -а, -е. Горный. Був схожий до гірських розбійників.
Грома́діння, -ня, с. Сгребаніе (травы, скошеннаго хлѣба), разгребаніе (горящихъ углей въ печи). Косовиця. Тут уже й Мотрі робота — громадіння.
Животвори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Оживлять.
Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію.
Калабатина, -ни, ж. Топкое мѣсто. Ум. калабатинка.
Померки, -ків, м. мн. Мракъ. Сизі померки ночі. Крізь шибки уриваються жовтуваті померки. Нехай його важка окриє хмара, і померки исповнять його страхом.
Спом'янути, -ся. Cм. споминати, -ся.
Трунонька, труночка, -ки, ж. Ум. отъ труна.
Шатило, -ла, м. Лгунъ.
