Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зориця

Зориця, -ці, ж. Звѣзда. Оце тобі провідниця — ясная зориця. Мет. 225.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРИЦЯ"
Агаря́нин, -на, м. Магометанинъ, турокъ. Кулишъ.
Балцанка, -ки, ж. Банка или бутыль, оплетенная лозой. Мнж. 176. Cм. бальзанка.
Долонько́вий, -а, -е. ? Долоньковий табак. Черкас. у.
Заголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Громко заплакать съ причитаніями. Єв. Мр. IX. 24. Прийшла його мила, китайку одкрила, китайку одкрила та й заголосила. Мет. 104.
Запечи́, -чу́, -че́ш, гл. = запекти. Желех.
На́гибка, -ки, ж. Находка.
Підшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підшити, -шию, -єш, гл. Подшивать, подшить.
Прощава, -ви, ж. Чернь, простой народъ. Угор.
Танцюристий, -а, -е. Любящій танцовать.
Хробачник, -ка, м. Лекарственное растеніе, употребляемое отъ глистовъ. Чуб. І. 112.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.