Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотник

Золотник, -ка́, м. 1) = золотарь 1. Ой ходімо ж ми до ковальчика, до ковальчика, до золотника, покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла. АД. І. 1. 2) Раст. a) Potentilla tormenloides. Вх. Пч. І. 12; б) Geranium sanguineum. Шух. І. 21. 3) Золотникъ. Лихо приходить пудами, а сходить золотниками. Ном. № 1968. 4) Матка. Желех. Примовляння, як підбірають животи, коли осунуться: «Золотий золотничку, стань собі на містечку; де поставив тебе отець і мати, тут тобі довіку стояти». Грин. II. 17. Ум. золотничо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТНИК"
Балахрестити, -щу, -стиш, гл. Шалить, шутить, балагурить. Угор.
Губи́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Погубляться. 2) Теряться. Не губись там од неї, бо город великий. Зміев. у.
Ма́кортик, -ку, м. = макітра. Шух. I. 106.
Припін, -по́ну, м. Привязь. К. Іов. 88. Грин. III. 253. Гей мої коні в хана на припоні. Н. п.
Прищикнути, -ну́, -неш, гл. Прищемить. Не стромляй пальців між двері, бо прищикнуть. Ном. № 5892.
Розреготатися, -чу́ся, -чешся, гл. Расхохотаться. Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався. Кв. І. 158.
Свіргун, -на, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.
Сухомельщина, -ни, ж. Плата за помолъ.
Тонкорогий, -а, -е. Тонкорогій, съ тонкими рогами. Рудч. Чп. 255.
Цвигати, -гаю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвигнути, -ну, -неш, гл. Хлестать чѣмъ нибудь, напр. кнутомъ, хлестнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.