Великдень, -кодня, м. Свѣтлое Воскресенье. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить. рахманський великдень. По народн. повѣрьямъ, свѣтлый праздникъ легендарныхъ людей рахмановъ, которые празднуютъ его въ тотъ день, когда доплывутъ къ нимъ пущенныя въ страстные четвергъ или субботу скорлупы пасхальныхъ яицъ, а это бываетъ на Преполовеніе. Русалчин Великдень. Четвергъ троицкихъ праздниковъ, когда, по повѣрью, празднуютъ русалки.
Зго́дом нар. Спустя нѣкоторое время, погодя. Коли трохи згодом дзвонок — дзелень! дзелень!
Зшиток, -тку, м. Тетрадь.
Молоде́ць, -дця́, м. 1) Юноша, парень. І рече: молодче, тобі глаголю, встань. Ой удовець не молодець: всі норови знає, — ой він твоє біле личко із своїм зрівняє, ой він твою русу косу під ноги зобгає. Вдовець, чи молодець буде сужений? 2) молодець. пано́ве молодці. Обычное обращеніе къ козакамъ запорожскаго войска. Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царьград, до султана поїдемо в гості. 3) Названіе представляющаго жениха парня въ весенней хороводной игрѣ и названіе этой игры.
Повставляти, -ля́ю, -єш, гл. Вставить (во множествѣ). Іди ж повставляй (очі), щоб вони мені бачили.
Погонич, -ча, м. 1) Погонщикъ, работникъ, погоняющій воловъ при пахотѣ или у чумаковъ. От він узяв, нарвав війце і підпріг єї, а жінку поставив за погонича. 2) Возница. Ляснув погонич пугою, коні... потюпали і зникли з очей.
Погромище, -ща, с. Разгромъ. Мов після великої пожежі, або після татарського погромища.
Пороставати, -таю́, -єш, гл. Растаять (во множествѣ). Сніг уже скрізь пороставав. Усі річки вже пороставши.
Промінястий, -а, -е. = промінистий. Високо над усім грає вішне проміняєте сонечко. Промінясті очі.
Чувал, -лу, м. Большой мѣшокъ.
