Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотоголосий

Золотоголосий, -а, -е. Сладкогласный. Геній народній создав Шевченка з його стихом золотоголосим. Хата. XI.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОГОЛОСИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОГОЛОСИЙ"
Бадуня, -ні, ж. = баденя. Вх. Лем. 389. Ум. бадунька.
Беґеря, -рі, ж. 1) Большая пастушья палка. Кіев. Cм. биґарь. 2) Бранное: говорится о высокихъ ростомъ, но глупыхъ. Кременч. у.
Беззаконно, нар. Беззаконно.
Вельбучний, -а, -е. Важный, знатный. Я не вельбучний чоловік, — їм і рибу просту, і хліб. Черниг. у.
Вибути Cм. вибувати.
Викрашатися, -шаюся, -єшся, сов. в. ви краситися, -шуся, -сишся, гл. Красосоваться, покрасоваться. З полиці миси, миски й мисочки і зелені, й червоні, і жовті.... викрашаються. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
Пообжинати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и обжати, но во множествѣ. Пообжинали ті дерева округи. Зміев. у.
Скервавити, -влю, -виш, гл. = скрівавити. Збили, скервавили, обдерли до нагва. Гн. І. 11.
Хапуля, -лі, ж. Хватающая. Встрѣчено только въ загадкѣ для обозначенія кошки: Бігла моргуля, питала крику ля: чи е вдома хапуля? (Мышь, пѣтухъ, кошка). Чуб. I. 311.
Хлопча, -чати, с. Маленькій мальчикъ. Cм. хлоп'я. Ум. хлопчатко. Росте те хлопчатко. Морд. Пл. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТОГОЛОСИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.