Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотоголосий

Золотоголосий, -а, -е. Сладкогласный. Геній народній создав Шевченка з його стихом золотоголосим. Хата. XI.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОГОЛОСИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОГОЛОСИЙ"
Короставий, -а, -е. 1) Чесоточный. 2) Шероховатый (о твердой поверхности). Шух. І. 284.
Космашечка, -ки, ж. Косматая. Овечко-космашечко, хто тебе папаше, моя машечко? Чуб. IІI. 170.
Недаленний, -а, -е. Недалекій, ближайшій. Доїздимо до шинку недаленного, — гульк, аж там чоловік завісився. Харьк. у.
Охаб, -ба, м. 1) = охаба 2. Желех. 2) = охаба 3. Вх. Лем. 445.
Очервивіти, -вію, -єш, гл. 1) Очервивѣть. 2) Опротивѣть, надоѣсть.
Половець, -вця, м. Половецъ. Левиц. І. Перші князі, 68.
Порізникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть мясникомъ нѣкоторое время.
Прослух, -ху, м. Слухъ, вѣсть, извѣстіе. Ні слуху, ні прослуху. Ном. № 1936.
Тискання, -ня, с. Давленіе, сжиманіе.
Устарати, -раю, -єш, гл. Постараться, достать, припасти. Сафат було і скорому устарає що треба. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТОГОЛОСИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.