Баштонька, башточка, -ки, ж. Ум. отъ башта.
Висипати, -па́ю, -єш, сов. в. висипати, -плю, -пеш, гл.
1) Высыпать, высыпать. Висипав я на стіл жменю дукатів.
2) Выливать, вылить. Висип всенький борщ у миску.
3) Высыпать, появляться, появиться во множествѣ. Висипали запорожці — лиман човни вкрили.
4) Насыпать, насыпать. Та висип же, мила, високу могилу.
5) Усыпать, усыпать.
Воздяно нар. Прохладно. Та й жара ж яка! — Нічого, як доїдемо до Полтави, буде воздяніш. Спустимось до річки, а коло річки завжде буває трохи воздяно
Квочка, -ки, ж.
1) Насѣдка. А з курчатами квочка... кублилась у моркві.
2) Созвѣздіе плеяды. Созвѣздія имѣютъ слѣдующія наименованія: Віз, Квочка, Чепіга, Косарі...
3) Названіе играющаго ребенка въ игрѣ въ пиш. Ум. кво́чечка.
Куритися, -рю́ся, -ришся, гл.
1) Куриться (о табакѣ). Чогось у мене не куриться, — чи табак не сухий, чи що.
2) Пылиться. Не жаль мені доріженьки, що куриться курно.
3) Дымиться. Зеленая ліщинонько, чом не гориш, та все куришся?
4) Куриться, испускать благовоніе. Куривсь для духу яловець. Нате і мій гріш на ладан, щоб і моє перед Богом курилось.
Курникати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать, бормотать. Один тілько під лавою конфедерат п'яний не здужа встать, а курника, п'яний і веселий. А за ними сліпий волох... шкандибає, курникає.
Нана́шко, -а, м. Крестный отецъ.
Понасівати, -ва́ю, -єш, гл. Насѣять (во многихъ мѣстахъ, во множествѣ). Горобці що-літо повикльовують усе, що він понасіває.
Тогочасній, -я, -є. Относящійся къ тому времени, того времени. Схоластичня тогочасня интелліґенція.
Шкинтати, -таю, -єш, гл. = шкитильгати.
