Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотарь

Золотарь, -ря́, м. 1) Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Золотарь, золотарик, скуй мені персник. Чуб. III. 394. Сусіди кажуть, що нема вдома, що пішов до золотаря. Чуб. III. 326. 2) Насмѣшливое названіе очистителя отхожихъ мѣстъ. Харьк. Ум. золота́рик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТАРЬ"
Відв'Язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відв'язатися, -жуся, -жешся, гл. Отвязываться, отвязаться.
Зажига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Ячмені зажигаються, — солов'ї щебетать забуваються; ячмені позажигались, — солов'ї щебетать позабувались. Мил. 93.
Заступи́ти, -ся. Cм. заступати, -ся.
Люба́с, -са, м. Любовникъ. Желех. Вх. Зн. Ум. любасо́к. Желех.
Мая́чний, -а, -е. Видный, замѣтный. То вид маячніший, завидніший був, поки не стригсь, а як чуба збув, то таке гостропике стало. Лубен. у.
Надточи́ти Cм. надточувати.
Палінчарня, -ні, ж. Винокурня. Вх. Уг. 257.
Пообкапувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и обкапати, но во множествѣ. Це на страстях так воском юпки пообкапували. Черниг. у.
Струсій, -я, -є. = струсевий. Струсе перо. Мнж. 4 6.
Трухлобокий, -а, -е. Со сгнившимъ бокомъ. Хата батьківська трухлобока лежить. Г. Барв. 252.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.