Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золото

Золото, -та, с. Золото. Гліб. 30. Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповняють. К. Іов. 8. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Мет. 26. Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. Єв. Мт. І. 11. Ум. золотце. Чуб. III. 286.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТО"
Бичитися, -чуся, -чишся, гл. О коровѣ: имѣть случку. Гарно бичитися, та погано телитися. Ком. ІІ. № 446.
Вапно Cм. вапна.
Вовкулак, -ка, вовкулака, -ки, м. Оборотень, принявшій видъ волка. Перекинувсь через пеньок.... і зробивсь вовкулакою і побіг у ліс. ЗОЮР. II. 35. Як у полі на могилі вовкулак ночує. Шевч. 324.
Кумин, -а́, -е́ Принадлежащій кумѣ. Кумина хата горіла, а твоя тітка руки нагріла — от ми і родичі. Ном. № 9347. Не додому вночі йдучи з куминої хати і не спати лягаючи, згадай мене, брате. Шевч. 446.
Ме́бель, -белі, ж. Мебель. Мебель така гарна, така гарна! Чи й мебель уже купили? Левиц. І.
Наві́шати, -шаю, -єш, гл. Навѣшать. Навішав на плече лик. Рудч. Ск. І. 80. Скрізь по селах шибениці, навітано трупу. Шевч.
Натомити, -ся. Cм. натомлювати, -ся.
Пошастатися, -таюся, -єшся, гл. = пошастати.
Пошвендяти, -дяю, -єш, гл. = пошвендати.
Татуленьків, -кова, -ве, татулів, -лева, -ве Принадлежащій татулеві.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.