Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золото

Золото, -та, с. Золото. Гліб. 30. Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповняють. К. Іов. 8. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Мет. 26. Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. Єв. Мт. І. 11. Ум. золотце. Чуб. III. 286.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТО"
До́нечка, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Зави́ска, -ки, ж. Недоимка, просроченный платежъ. Це на вас зависка зосталась, а ми всі дали подушне. Н. Вол. у.
Зако́чистий, -а, -е. = закотистий. Пошила сорочку Юхимові, з закочистим коміром, а він і не хоче надівати. Васил. у.
Кизлик, -ка, м. Родъ льдины изъ замороженнаго кизяка, на которомъ катаются съ горки вмѣсто саней. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. грімак.
Люшня́, -ні́, ж. = лушня. А оглянься, — люшню згубиш. Полт. Ум. люшенька.
Найсампе́ред нар. = насамперед.
Прибиток, -тку, м. = прибуток. Кривив душею для прибитку. Котл. Ен.
Присілок, -лка, м. Приселокъ. Любився парубок з дівкою і ходив до неї з другого присілка. Грин. II. 177. Я вчора їздив на присілок. Могил. у.
Толочний, -а, -е. 1) Находящійся подъ толокою. Толошне поле. Лебед. у. 2) Обращенный къ толок'ѣ, выходящій не на улицу, а въ противоположную сторону. За толошними ворітьми. Сим. 207.
Хабаль, -ля, м. Любовникъ, волокита. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.